Александр Кухарук. «Узник града иф», 108 с




Скачать 194.81 Kb.
PDF просмотр
НазваниеАлександр Кухарук. «Узник града иф», 108 с
страница9/20
этого сборника  никогда себя поэтом не считал  
Дата конвертации04.10.2012
Размер194.81 Kb.
ТипДокументы
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   20

Та хіба ж є у неї вік?
Задля чого? Зламати крила?
* * *
Недолугий, незграбний лік,
Рядно строкате хиб та протиріч,
Кругообігу бога Ярила.
Життя зіткало неквапливо з буден,
Ось біла смуга — день, ось чорна — ніч,
Мотлох: речі, скарби…Пусте…
Це відболіло, це лиш тільки буде.
Краще все ж по собі лишити,
Дивне яблуко золоте,
А почалось все нібито з дрібниць:
Та під яблуню — дрібні квіти.
Маленький вузлик, металевий хрестик,
Під небом неосяжним горилиць,
Отче наш…і до праці ген,
Із тайнами незнаними похресник.
Перші садженці, ніби брама,
Так напевне із давніх давен,
Безмежний всесвіт — для ткання верстат,
Розпочавсь родовід Авраама.
Планети човниками бігають по колу,
Зоря далека, тау-шовкопряд,
І напевне ось так Творець,
Сріблястим світом виткала стодолу.
Нахилявся води попити,
Світом стомлений нанівець,
Пасами зтруджених, невтомних, вічних рук,
Щоби трішечки відпочити.
Парсеками туманних альбіонів,
Людину — запоруку з запорук,
Ходить дід між малих дерев,
Небесний ткач створив з буття законів.
Чи ж то встигнуть його догнати,
Чи скоріш відболить, забере,
Рядно росте строкате, певна річ,
Путь останній навік із хати?
І серце б’ється, та чогось ятриться,
Ось біла смуга — день, ось чорна — ніч,
Та жене із думок цей сум,
Допоки нитка раптом не скінчиться…
Тиха радість нового саду,
Повнить мудрих, спокійних дум,
І над смертю дарує владу.
Кожний подих і кожна мить,
Можуть стати колись останні…
Посади яблуневий цвіт,
Та живи у його буянні…
42
43

Ранок
Розсипало літо 
Торбину фантазій і снів,
Чаклує чорна кава на столі,
Хати одягнуло 
Так, ніби ніч у чашці залишила
В червоне намисто вишень.
Краплину себе.
Теплом заколисаний
Губи п’ють її
Солодко вечір заснув,
І гіркий смак ночі —
Лиш бачили трави,
Думки мої,
Лишившись самі віч на віч,
Летять до тебе.
Як юний, соромлячись,
Туди, 
Місяць з небес зазирнув,
Де розлучив старий вокзал,
Крізь гілля прозоре
Моїх очей докору,
В глибоку колодязя ніч.
Твоїх — втому,
Туди, тихий голос пролунав:
«Скажи, чи пам’ятаєш, як казав,
Що ти ніколи не віддаш мене.
Реальна віртуальність
Нікому».
Вікно соромиться ночі,
І твоїх оголених пліч,
Зустіч на межі тисячоліть
Воно гасить світло,
            
Заплющує очі,
Буяв «мілленіум», була ти не сама,
Гадає, що так
Серед яскравих, сяючих  вітрин,
Буде схоже на ніч.
Короткий погляд і несказані слова,
Вина солодкая пастка,
Я також був в цей вечір не один.
Крадеться теплом до ніг,
Все відбулося швидко, мимохідь,
В кімнаті — тихая казка,
Лишивши думку, що тепер зі мною скрізь:
На шафі — мовчання книг.
Невже і ми, як два тисячоліття,
Про всі таємниці неба
Зустрілися на мить, 
Розкаже нам теплий сніг,
Щоби назавжди розійтись…                   
Сумної мелодії чари
У тиші готує Стінг.
* * * 
Крихка межа між світами —
У хащах медових
Тоненьке скло вітрин,
Сповитих лозою садів,
По різні боки місто
Де ліг відпочити 
Та снів його ультрамарин...
Знесилений працею день,
44
45

Згадав я з сумом зорепад серпневий,
Оазис
Коли не виправдав я зірки сподівання,
Що з неба падала лише заради мене,
Твоя любов, жаданая немов,
А я не встиг замовити бажання.
Оазиса джерела у пустелі,
  
Наповнює нектаром золотим,
* * *
Всі келихи дзвінкі душі моєї.
Любове, виправдай мене,
В них відчуваю терпкий смак життя,
Нічого більше так не прошу,
І терпкий смак кохання відчуваю,
Одну молитву — тяжку ношу,
П’янію від чарівного вина,
Вона пече, кричить, жене:
Любове! Виправдай мене!!!
П’янію від того, що теж кохаю.
Перед людьми? Ні. Звісно ні…
Перед грайливою водою
В них відчуваю твій солодкий сміх,
У тім струмку, де ми з тобою,
І тихих сліз твоїх гірке мовчання,
Зустрілись вперше на весні,
Нестерпний для обох сердець триптих:
Коли озвалась ти мені.
Розлуку, сум і зустрічі чекання.
Перед світанком, ясним днем,
І тим пахучим дивним полем,
Я п’ю кохання нашого бальзам,
Цілунком…ще…Пульсує болем,
Я п’ю до краплі келихи веселі,
 Немов торкається вогнем,
За те, чого нікому не віддам:
Той давній спогад…під дощем…
Мою любов — оазис у пустелі. 
Я був як вітер — в нікуди,
Бо став чужим, а ти не знала,
Дивилась вслід іще, чекала,
Зимовий вечір
І ще не бачила біди,
А я вже йшов від тебе назавжди…
Свічок яскравих тихе божевілля,
Давно не тішить думка, що мине,
Зими палаци засвітило снігові,
Яка ж вона брехлива є, ця зрада!
Нічного неба сяючі сузірря,
До себе жаль — її цупка принада,
В очах кохання відбиваються Землі.
Іде слід в слід, іде, не відверне…
Любове, прошу, виправдай мене!
Серед вогнів казкової фієсти,
За те, що ти була усі ці дні,
Кружляє завірюхи водевіль,
Єдиним сенсом, світлом, мною,
Під вітра спільні духові оркестри,
Глибоким подихом, журбою,
Що я весь час живу тобою, мов у сні,
Я думав про давно минувший біль.
За те, що ти живеш весь час в мені…
46
47
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   20

Похожие:

Александр Кухарук. «Узник града иф», 108 с iconИван Андреевич Крылов. Басни «Листы и Корни», «Ларчик», «Осёл и соловей»
Александр Сергеевич Пушкин. Стихотворения «Узник», «Зимнее утро», «И. И. Пущину», «Зимняя дорога»
Александр Кухарук. «Узник града иф», 108 с icon108 abba 108 The Doors 118 Kraftwerk 126 Великие Британские пятерки 130
«Битлз»; отдельно участников ансамбля в России называют «битлами»  — культовая британская 
Александр Кухарук. «Узник града иф», 108 с iconПубличный доклад моу №108 по итогам образовательной деятельности коллектива школы в 2010-2011 учебном году
Публичный доклад содержит данные о содержании, условиях и результатах образовательной деятельности муниципального общеобразовательного...
Александр Кухарук. «Узник града иф», 108 с iconГарри Поттер и узник Азкабана
В   Хогвартскую   Школу   Чародейства   и   Волшебства   пробрался   убийца,   на   счету  
Александр Кухарук. «Узник града иф», 108 с icon  европа НА ладони – описание экскурсионной программы зима 2009-10 
Во  время  экскурсии  вы  пройдете  по  историческому  центру  столицы  Чехии  от  Пражского  Града, 
Александр Кухарук. «Узник града иф», 108 с iconЕкатерина II павел I александр I николай I александр II александр III николай II хронологическая таблица
Романовы: Исторические портреты: Книга вторая. Екатерина ii — Николай II //армада, Москва, 1998
Александр Кухарук. «Узник града иф», 108 с icon«Возрождение памятников истории и культуры древнего города Болгар и острова-града Свияжск»
Классный час, проводимый в начальных классах в День знаний в моу «Гимназия» Мензелинского муниципального района рт
Александр Кухарук. «Узник града иф», 108 с iconСканирование, распознавание, вычитка - Глюк Файнридера
Они похожи друг на друга - Измат Хан, узник тюрьмы в  Гуантанамо,  бывший  командир  армии  Талибана  по
Александр Кухарук. «Узник града иф», 108 с iconПопечительский совет фестиваля александр Алексеевич Авдеев Александр Александрович Калягин Георгий Георгиевич Тараторкин

Александр Кухарук. «Узник града иф», 108 с iconЗаконодательного
Лучшие водители Андрей и Александр шеллеры, Иван лёзин и Александр стокоз, ставший победи
Разместите кнопку на своём сайте:
TopReferat


База данных защищена авторским правом ©topreferat.znate.ru 2012
обратиться к администрации
ТопРеферат
Главная страница