Національна академія наук України




PDF просмотр
НазваниеНаціональна академія наук України
страница3/128
Дата конвертации03.10.2012
Размер1.59 Mb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   128

кордонах, перед звільненням Львова радянськими військами створила в
місті «загони самооборони»18. Однак органи НКДБ швидко нейтралізували
ці спроби, «ізолювавши» ініціаторів акцій. 28 липня зникли біло-червоні
прапори і стрічки: 300 молодих польських активістів потрапили до в’язниці.
30 липня пройшов урочистий мітинг, присвячений визволенню Львова від
гітлерівських загарбників, на який отримали запрошення і польські коман-
дири АК, що допомагали Червоній армії у вуличних боях проти німців. На-
ступного дня радянські власті організували католицьке богослужіння, під
час якого були заарештовані всі присутні польські офіцери. 28 з них засу-
дили як «злочинців, фашистів і зрадників» на 10–20 років таборів19. Та це
був лише початок. Протягом 1944–1945 рр. тільки у Львові затримано й
депортовано у східні райони СРСР майже 50 тис. військовиків АК, інших
польських формувань та членів їхніх родин20.
Однак більшість польського населення, втомлена війною, кровопролит-
ним міжнаціональним конфліктом, вбачала у повному розгромі нацизму
шанс для відродження Польської держави і підтримало зусилля Радянського
Союзу. Багато поляків добровільно виявили готовність зі зброєю в руках ви-
борювати право на існування власної держави у складі польських чи радян-
ських збройних сил. З місць повідомляли, що «мобілізація серед поляків
до польської армії пройшла успішніше, ніж серед українського населення»,
«у поляків не було неявок на призовні пункти» тощо21.
Із 7 100 призовників польської національності у Ровенській області
майже тисяча виявили бажання служити в армії добровільно. Масову го-
товність стати до лав польського війська, сформованого на території СРСР,
продемонструвало польське жіноцтво. Тільки у Кременецькому районі Тер-
нопільщини 109 дівчат влилося до польських частин, а всього таких було
кілька тисяч.
Ставлення польської громадськості в Україні до мобілізаційної кампанії
відображає інформація оргінструкторського відділу ЦК КП(б)У «Про гос-
подарсько-політичне становище в західних областях України» від 7 серпня
1944 р.: «Факт створення міцної, добре оснащеної польської армії в СРСР,
заходи нашого уряду по переселенню поляків з Сибіру в центральні та пів-
денні райони Радянського Союзу та надання їм матеріальної допомоги, а
також отримання поляками можливості працювати в місцевих державних
установах переконали польське населення в щиро дружньому ставленні
до них Радянського Союзу. Заходи радянської влади населення підтримує
організовано, охоче здає частинам Червоної армії хліб, м’ясо та інші сіль-
ськогосподарські продукти в порядку державних поставок. . . Щодо полі-
тики Радянської влади розповсюдженою є така думка: «Ради 1944 року – це
краще, ніж Ради 1939 року»22.
Відстежуючи настрої польського населення, радянські оперативники фік-
сували увесь спектр думок і оцінок: від цілковитого несприйняття методів
нової радянізації краю й сталінської політики до ї виправдання. Водночас
7

спостерігалася масова ностальгія поляків за міжвоєнною II Річпосполитою
і сподівання, що Лондон і Париж, гідно оцінивши зусилля поляків у бо-
ротьбі проти нацизму, зможуть примусити Сталіна піти на поступки й ві-
дродити Польську державу. Як виявилося згодом, геополітична стратегія
переможців у Другій світовій війні не врахувала цих побажань.
Тим часом відразу після вигнання гітлерівських загарбників за межі рес-
публіки в ї західних областях розпочалося активне відновлення органів ра-
дянської влади і впровадження нових порядків. Відсутність на місцях
керівних кадрів нижчої та середньої ланки, які б мали досвід чи володіли
специфічними навичками партійної і державної роботи, диктувала необ-
хідність залучення номенклатури з інших областей УРСР.
2 лютого 1944 р. оргбюро ЦК КП(б)У ухвалило постанову «Про відбір ке-
рівних партійних і радянських працівників для роботи в західних областях
УРСР». ЦК зобов’язував Харківський, Ворошиловградський, Полтавський,
Сумський, Дніпропетровський, Сталінський, Запорізький обкоми КП(б)У
підібрати 450 осіб з відповідними якостями, з них 140 – для роботи на по-
садах перших секретарів райкомів партії та 150 – на посадах голів райви-
конкомів. До 15 лютого пропонувалося відрядити 300 працівників, які
володіли українською мовою, і в тому числі всіх, хто у 1939–1941 рр. пра-
цював у Волинській та Ровенській областях23.
Нову рознарядку обкоми партії центральних та східних областей отри-
мали 28 березня 1944 р. ЦК вимагав до 20 квітня підібрати 2 510 відпові-
дальних працівників для роботи в партійному і державному апараті
західноукраїнського регіону. Постановою передбачалося відрядження в
Західну Україну по лінії наркомату освіти 1 450 вчителів. Кандидатів на
керівні посади затверджувало оргбюро ЦК КП(б)У. Лише 25 квітня 1944 р.
на засіданні організаційного бюро затверджено кандидатури 102 функціо-
нерів для роботи у Львівській, Станіславській, Тернопільській, Чернівець-
кій областях24.
Усвідомлюючи складність і масштабність завдань, що чекали свого вирі-
шення, ЦК вдався до формування так званих оперативних груп, до яких
входило від 500 до 600 номенклатурних працівників з досвідом роботи в пар-
тійних, комсомольських, профспілкових, радянських структурах. На них
покладалося формування й налагодження роботи апарату обласних, міських і
районних партійних комітетів та державних органів. Керували групами перші
секретарі обласних комітетів КП(б)У: Львівського – І. Грушецький, Ровен-
ського – В. Бегма, Волинського – І. Профатилов, Станіславського – М. Слонь,
Тернопільського – І. Компанець, Дрогобицького – С. Олексенко, Чернівець-
кого – І. Зеленюк. Прибуваючи на місця, ще в розташуванні радянських військ,
члени оперативних груп відразу приступали до виконання своїх обов’язків.
Приїжджі функціонери розподілялися відповідно до реальних потреб і вакан-
сій. Згідно з інформаційною запискою організаційно-інструкторського відділу
ЦК КП(б)У (7 червня 1944 р.), на цей час у Волинську область прибув 71 пра-
8
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   128

Похожие:

Національна академія наук України iconНаціональна академія наук україни інститут держави І права ім. В. М. Корецького на правах рукопису Стефанчук Руслан Олексійович
Академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор, Заслужений діяч науки І техніки України
Національна академія наук України iconНаціональна  академія  наук  україни 
Нан  України  в 2007 р.  До  Щорічника  the National Academy of Sciences of Ukraine in the 
Національна академія наук України iconНаціональна  академія наук україни
Автографи на книжках з колекції рідкісних  видань Національної бібліотеки України 
Національна академія наук України icon  національна академія наук україни 
Конференція  «Лашкарьовські  читання»  проводиться  для  молодих  вчених  України  з  метою 
Національна академія наук України iconКиїв національна академія наук україни національний науково-природничий музей національної академії наук україни українське герпетологічне товариство інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена нану матеріали першої конференції

Національна академія наук України iconНаціональна академія наук україни

Національна академія наук України iconВ ы х о д и т   4   р а з а   в   г о д Киев Національна Академія медичних наук України Міністерство охорони здоров’я України Наукове медичне товариство геронтологів І геріатрів України
Государственное учреждение “Институт геронтологии им. Д. Ф. Чеботарева намн украины”
Національна академія наук України iconНаціональна академія наук україни  інститут історії україни 
А 69           Анотований  покажчик  дисертацій,  захищених  у  спеціалізованій  вченій  раді  Інституту 
Національна академія наук України iconНаціональна академія наук україни
Софійського собору в ХІ ст.  
Національна академія наук України iconНаціональна академія наук україни
Из наблюдений над текстом Киевской летописи  по Ипатьевскому списку 
Разместите кнопку на своём сайте:
TopReferat


База данных защищена авторским правом ©topreferat.znate.ru 2012
обратиться к администрации
ТопРеферат
Главная страница