Національна академія наук України




PDF просмотр
НазваниеНаціональна академія наук України
страница5/128
Дата конвертации03.10.2012
Размер1.59 Mb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   128

Значні кошти державний бюджет отримував від реалізації облігацій дер-
жавних позик. Як правило, партійні й профспілкові організації нав’язували
трудовим колективам масову підписку, відраховуючи певний відсоток заро-
бітної платні у вартість облігацій. Незрідка це робилося у неприховано при-
мусовій формі, що дратувало людей і не додавало популярності таким
заходам. Про суми, що надходили від населення у цей спосіб, свідчить хоча
б така цифра. Протягом лише перших двох годин підписки на 3-тю військову
державну позику (4 травня 1945 р.) робітники й службовці Львівської обла-
сті (всього – 105 тис. осіб) купили облігацій на 49 млн крб.36 Такий високий
рівень був забезпечений організаційними зусиллями відповідних структур.
Широко розрекламовані агітпропом патріотичні акції сприяли попо-
вненню держбюджету й наближенню перемоги. З іншого боку (це чомусь і
донині залишається непоміченим істориками), вилучення далеко не зайвих
коштів і матеріальних засобів у населення Західної України об’єктивно
зменшувало можливості підтримки самостійницького руху. Встановивши
контроль над фінансами та сільськогосподарською продукцією, компартійне
керівництво значно звужувало ресурси забезпечення повстанських форму-
вань харчами, медикаментами, предметами першої необхідності.
Саме під таким кутом зору варто розглядати й колективізацію сільського
господарства. Селянство, пам’ятаючи сумний досвід 1939–1941 рр., всіляко
чинило пасивний спротив запровадженню колективних форм господарю-
вання. Нетривалий довоєнний період «соціалістичної» організації сіль-
ськогосподарського виробництва не змінив індивідуалістичну природу
західноукраїнського селянина, який звик до кооперації, а не до «комуніза-
ції». Очевидно, це пояснює, чому на весь Копиченський район (Тернопіль-
щина) у 1944 р. вдалося організувати лише один колгосп37. Подібними
«успіхами» могли похвалитися ініціатори колективізації у Львівській,
Ровенській та Чернівецькій областях, де на кінець того ж року діяло по
одному колективному господарству38.
Самостійницьке підпілля вживало контрзаходів проти колективізації.
Пропагандистські підрозділи УПА випустили летючку, звернену до меш-
канців сільської місцевості: «Селяни! Сталінські окупанти приготовляють
для вас колгоспне ярмо! Не йдіть до колгоспів! Не слухайте облудної про-
паганди сталінських паразитів! Мужньо протиставляйтесь теророві НКВД!
Хай живе вільний селянин в Українській Самостійній Соборній Державі!»39.
Ідеологічні зусилля підкріплювалися терористичними акціями проти пар-
тійно-радянських функціонерів, які прибували на село з метою організації
колгоспів, й фізичним «впливом» на самих селян. Зазвичай повстанські й
оунівські боївки попереджали тих, хто погодився увійти до колгоспу, а коли
вони не дослухалися наведених аргументів, палили майно, або й убивали
колгоспників.
Перебуваючи між двох вогнів, селяни всіляко уникали вступу до колгос-
пів, допоки не пересвідчилися в тому, що сталінський режим безповоротно
11

й міцно закріпився у краї, а позиції повстанців та їхнє майбутнє стали
непевними.
Центр розробив і вже в останні місяці війни розпочав впровадження ком-
плексу заходів, спрямованих на розвиток промислової і транспортної інфра-
структури в Західній Україні. Згідно з рішенням ДКО від 13 грудня 1944 р.,
розгорнулися роботи з перетворення Львова на велике індустріальне місто
союзного значення40. Однак у Москві переслідували не лише економічні
інтереси. Аби нейтралізувати домагання польських патріотичних і радикаль-
них сил, спрямованих на те, щоб залишити Львів містом польського посі-
дання та впливу, вирішено було шляхом низки соціально-економічних і
міграційно-демографічних заходів змінити його етнонаціональне обличчя.
До кінця 1945 р. у галицькій столиці стали до ладу 157 промислових об’єк-
тів. Щоб забезпечити їх необхідними кадрами, з різних куточків країни
відрядили близько 2 тис. інженерів і 13,8 тис. кваліфікованих робітників41.
За підрахунками проф. В. Кубійовича, до визволеного від гітлерівців Львова
протягом кількох років прибуло понад 150 тис. росіян і зросійщених грома-
дян України42. За словами львівського історика І. Терлюка, міграційна хвиля
«скеровувалася в основному до Львова та в інші обласні центри, а також в
районні центри, де була найбільша потреба у формуванні силових органів
влади, партійних комітетів, обласних, міських і районних адміністративних
установ та організацій». Вчений вважає, що метою саме такого характеру за-
селення було «формування соціальної бази підтримки по суті колоніальної по-
літики союзного імперського центру в західних областях»43. Коли бути точним
у дефініціях, то оцінювати політику Москви у регіоні треба не як «колоні-
альну», а як таку, що спрямовувалася на повну інтеграцію в суспільно-полі-
тичну, соціально-економічну, етноконфесійну і навіть ментальну матрицю
підрадянської України та всієї радянської імперії. При цьому методи, до яких
вдався сталінський режим, залишалися цілком колоніальними. Займаючи ке-
рівні посади в партійних і радянських структурах, на виробництві, в куль-
турно-освітніх установах, прибульці стали надійними провідниками не лише
комуністичної ідеології, соціально-економічних реформацій, а й національної
політики Кремля. Західну Україну передбачалося вивести з-під впливу як
польських, так і українських націоналістичних сил. І найкращим засобом вия-
вилося поєднання соціально привабливих програм, популістських декларацій,
масованого ідеологічного обробляння суспільної свідомості та жорстокого
фізичного придушення будь-яких виявів опозиційності, а надто – «сепара-
тистських» рухів.
Серед тих категорій західноукраїнського соціуму, для привернення яких
на свій бік партійно-радянським органам і спецслужбам доводилося докла-
дати особливих зусиль, була інтелігенція. Вихована в дусі демократії,
плюралізму думок й політичної толерантності, західноукраїнська інтелек-
туальна еліта, за визначенням, не сприймала тоталітаризму будь-якого спря-
мування – чи то нацистського, чи більшовицького.
12
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   128

Похожие:

Національна академія наук України iconНаціональна академія наук україни інститут держави І права ім. В. М. Корецького на правах рукопису Стефанчук Руслан Олексійович
Академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор, Заслужений діяч науки І техніки України
Національна академія наук України iconНаціональна  академія  наук  україни 
Нан  України  в 2007 р.  До  Щорічника  the National Academy of Sciences of Ukraine in the 
Національна академія наук України iconНаціональна  академія наук україни
Автографи на книжках з колекції рідкісних  видань Національної бібліотеки України 
Національна академія наук України icon  національна академія наук україни 
Конференція  «Лашкарьовські  читання»  проводиться  для  молодих  вчених  України  з  метою 
Національна академія наук України iconКиїв національна академія наук україни національний науково-природничий музей національної академії наук україни українське герпетологічне товариство інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена нану матеріали першої конференції

Національна академія наук України iconНаціональна академія наук україни

Національна академія наук України iconВ ы х о д и т   4   р а з а   в   г о д Киев Національна Академія медичних наук України Міністерство охорони здоров’я України Наукове медичне товариство геронтологів І геріатрів України
Государственное учреждение “Институт геронтологии им. Д. Ф. Чеботарева намн украины”
Національна академія наук України iconНаціональна академія наук україни  інститут історії україни 
А 69           Анотований  покажчик  дисертацій,  захищених  у  спеціалізованій  вченій  раді  Інституту 
Національна академія наук України iconНаціональна академія наук україни
Софійського собору в ХІ ст.  
Національна академія наук України iconНаціональна академія наук україни
Из наблюдений над текстом Киевской летописи  по Ипатьевскому списку 
Разместите кнопку на своём сайте:
TopReferat


База данных защищена авторским правом ©topreferat.znate.ru 2012
обратиться к администрации
ТопРеферат
Главная страница