Національна академія наук України




PDF просмотр
НазваниеНаціональна академія наук України
страница6/128
Дата конвертации03.10.2012
Размер1.59 Mb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   128

Восени 1944 р. у краї налічувалося 33 тис. представників «вільних про-
фесій» та службовців (у тому числі 12 тис. тих, які прибули з інших обла-
стей УРСР і Радянського Союзу). Позбавлена власних професійних і
творчих об’єднань, інтелігенція була постійним об’єктом ідеологічного
тиску на різних зборах і нарадах, які так любили проводити більшовицькі
апаратники. Перше велике зібрання відбулося 30 листопада 1944 р. у Львові.
Перед учасниками обласної наради інтелігенції виступив секретар обкому
партії І. Грушецький, який закликав до боротьби з українськими націоналі-
стами. Загалом в області було проведено близько 20 подібних зібрань, в яких
взяло участь майже 3 тис. осіб, виступило 246 лікарів, учителів, агрономів,
службовців, студентів44.
Влада надавала підвищеної уваги освітній сфері, вбачаючи у ній один з
дійових факторів свого впливу на свідомість людей, формування відповід-
ного морально-психологічного мікроклімату. У 1944/45 навчальному році у
південно-західних областях України діяла 5 961 школа, два університети,
один педагогічний і п’ять учительських інститутів. Попри наявність необ-
хідних педагогічних кадрів на місцях за дорученням ЦК партії наркомат
освіти надіслав у цей регіон понад 8 тис. вчителів, 1 800 випускників педву-
зів та 2,5 тис. тих, хто закінчив короткотермінові педагогічні курси, з інших
регіонів республіки. У місцеві вузи прибуло 160 викладачів і репетиторів, а
на керівні посади у відділи наросвіти – 329 осіб. У такий спосіб влада нама-
галася внести у навчально-виховний процес радянські підходи й ідеологію.
Вважаючи освітянські заклади форпостом своєї політики, більшовики
особливі сподівання покладали на вчителів. У січні 1945 р. ЦК КП(б)У про-
вів у Львові міжобласну нараду вчительського активу, який репрезентував
23-тисячний загін освітян регіону. Симптоматично, що тема основної до-
повіді, яку виголосив заступник голови Раднаркому УРСР Д. Мануїльський,
звучала так: «Українсько-німецькі націоналісти на службі фашистської Ні-
меччини». Перед учасниками наради виступили письменники С. Борзенко,
О. Вишня, А. Малишко, М. Рильський, В. Сосюра, яких партія зобов’язала
виконувати ідеологічні функції.
З початком 1945 р. при Львівському обкомі КП(б)У проводилися щомі-
сячні наради інтелігенції, під час яких обговорювалися політичні й госпо-
дарські питання. У квітні відбулася загальноміська нарада технічної
інтелігенції45.
Заграючи з місцевою інтелігенцією, всіляко демонструючи пріоритети
української культури, традицій і звичаїв, радянська влада прагнула впрягти
ї до своєї колісниці, примусити не лише сліпо коритися й слухняно вико-
нувати партійні настанови, а й перейнятися самим духом соціалістичних
перетворень.
Ще одним об’єктом підвищеної уваги партійних органів стало жіноцтво.
Обласні керівники докладали значних зусиль, аби залучити жінок на свій
бік, а через них вплинути на їхніх рідних та близьких, що зі зброєю в руках
13

воювали проти сталінського режиму. 5 квітня ЦК КП(б)У оприлюднив по-
станову «Про роботу серед жінок у західних областях України», відповідно
до якої при обкомах партії створювалися відділи по роботі серед жінок, а в
райкомах запроваджено інститут організаторів жіноцтва. У складі жіночих
рад, що створювалися на підприємствах, установах, на селі, діяли куль-
турно-побутові, земельні, кооперативно-торгівельні та інші секції.
Агітпроп надавав цьому напрямові роботи широкого суспільного резо-
нансу. Так, нараду жіноцтва Станіславської області транслювало місцеве
радіо, а всі 630 делегатів після цього брали участь у міських і районних збо-
рах жінок. 939 делегаток були запрошені на аналогічний форум в Луцьку.
52 з них, які були багатодітними матерями, урочисто нагородили орденами
й медалями46.
У всіх областях Західної України відбувалися з’їзди, зльоти, зустрічі мо-
лоді, селян, людей похилого віку. І в кожному випадку йшлося про ангажу-
вання найбільш активних сил для реалізації партійної лінії. Для прикладу,
учасників наради молоді Волині (близько 600 делегатів) закликали до рі-
шучої боротьби проти оунівців, 30 делегатів, визнаних кращими бійцями
винищувальних загонів, були відзначені автоматами47.
21 червня 1944 р. І. Грушецький, призначений секретарем обкому КП(б)У
ще зайнятої ворогом Львівщини, адресував М. Хрущову листа, в якому
містилася така пропозиція: «Враховуючи, що Львівська область особливо
засмічена українсько-німецькими і польськими націоналістичними еле-
ментами та їх посібниками й має різний національний склад населення,
обласний комітет КП(б)У вважає за необхідне після звільнення Львівської
області від німецьких окупантів провести детальну перереєстрацію всього
населення. Проводячи перереєстрацію, ми ставимо собі завдання … вия-
вити легально мешкаючих ставлеників німецьких окупантів і учасників
різних націоналістичних і бандитських формувань»48.
Брутальність і жорстокість, з якою проводилося «умиротворення» Захід-
ної України, явно шкодили іміджові режиму в очах місцевого населення.
Ігноруючи місцеві традиції, звичаї, мову, прибулі партійно-радянські керів-
ники, офіцери НКВС, міліціонери незрідка порушували і «соціалістичну за-
конність», перевищували службові повноваження, зловживали владою. Брак
внутрішньої культури, освіти, поваги до закону інколи перетворювали цих
озброєних людей на небезпечну соціальну силу. Архівні документи містять
багато прикладів свавільної поведінки цивільних посадовців та військовос-
лужбовців, які переносили свою «класову ненависть» з «українських бур-
жуазних націоналістів» на всіх мешканців краю (док. 55, 127, 133, 140). Так,
начальник політвідділу внутрішніх військ НКВС СРСР генерал-майор Ско-
родумов 26 травня 1944 р. отримав донесення про партійно-політичну ро-
боту із забезпечення оперативно-бойових дій внутрішніх військ у районі
Кременецьких лісів. У документі наводилися випадки реквізицій сільсько-
господарської продукції військовослужбовцями у цивільного населення,
14
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   128

Похожие:

Національна академія наук України iconНаціональна академія наук україни інститут держави І права ім. В. М. Корецького на правах рукопису Стефанчук Руслан Олексійович
Академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор, Заслужений діяч науки І техніки України
Національна академія наук України iconНаціональна  академія  наук  україни 
Нан  України  в 2007 р.  До  Щорічника  the National Academy of Sciences of Ukraine in the 
Національна академія наук України iconНаціональна  академія наук україни
Автографи на книжках з колекції рідкісних  видань Національної бібліотеки України 
Національна академія наук України icon  національна академія наук україни 
Конференція  «Лашкарьовські  читання»  проводиться  для  молодих  вчених  України  з  метою 
Національна академія наук України iconКиїв національна академія наук україни національний науково-природничий музей національної академії наук україни українське герпетологічне товариство інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена нану матеріали першої конференції

Національна академія наук України iconНаціональна академія наук україни

Національна академія наук України iconВ ы х о д и т   4   р а з а   в   г о д Киев Національна Академія медичних наук України Міністерство охорони здоров’я України Наукове медичне товариство геронтологів І геріатрів України
Государственное учреждение “Институт геронтологии им. Д. Ф. Чеботарева намн украины”
Національна академія наук України iconНаціональна академія наук україни  інститут історії україни 
А 69           Анотований  покажчик  дисертацій,  захищених  у  спеціалізованій  вченій  раді  Інституту 
Національна академія наук України iconНаціональна академія наук україни
Софійського собору в ХІ ст.  
Національна академія наук України iconНаціональна академія наук україни
Из наблюдений над текстом Киевской летописи  по Ипатьевскому списку 
Разместите кнопку на своём сайте:
TopReferat


База данных защищена авторским правом ©topreferat.znate.ru 2012
обратиться к администрации
ТопРеферат
Главная страница