Луганського національного  університету  імені тараса шевченка 




PDF просмотр
НазваниеЛуганського національного  університету  імені тараса шевченка 
страница9/132
Дата конвертации03.12.2012
Размер1.87 Mb.
ТипДокументы
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   132

 
 
 
Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 20 (207),Ч. І, 2010 

 
УДК 811.111’32 
 
Кіреєнко К. В. 
 
УКРАЇНСЬКІ ЗАМОВЛЯННЯ ЯК ВИТВІР КОЛЕКТИВНОГО 
ПОЗАСВІДОМОГО ЕТНОСУ 
 
У  сучасному  світі,  коли  народи  намагаються  визначити  власне 
обличчя,  глибше  пізнати  національний  характер,  менталітет,  культуру, 
мову,  яка  фіксує  дух  народу,  особливої  перспективи  набуває 
етнолінгвістика  –  маргінальна  галузь  мовознавства,  спрямована  на 
вивчення віддзеркалення у мові й мовленнєвій діяльності (етнотекстах – 
термін  К. Рав’є  та  Ж. Був’є)  етнічної  свідомості,  менталітету, 
національного характеру, матеріальної та духовної культури народу [9, с. 
252].  Предметом  вивчення  етнолінгвістики  є  весь  “план  змісту” 
культури,  народної  психології  й  міфології  незалежно  від  засобів  і 
способів  їхнього  формального  втілення  (слово,  предмет,  обряд, 
зображення  і  т.  ін.)  [12,  с.  39-40],  а  об’єктом  –  мова  й  інші  форми  та 
субстанції,  у  яких  виражає  себе  колективна  свідомість,  народний 
менталітет,  картина  світу,  яка  склалася  у  того  чи  іншого  етносу  чи 
взагалі  соціуму,  тобто  сприйняття  людиною  навколишньої  дійсності,  її 
категоризація й інтерпретація [11, с. 21]. 
При  пояснені  колективної  етнічної  свідомості  у  сучасному 
екзистенціоналізмі застосовується концепція синхроністичності К. Юнга, 
який процес формування етносів пов’язував з архетипами колективного 
позасвідомого  [9,  с.  276–277].  Зміст  колективного  позасвідомого,  яке  є 
психічно  успадкованим,  універсальним,  ідентичним  для  всіх  людей  і 
виявлене  в  образах  і  формах,  характерних  для  різних  народів  і  епох,  є 
сферою  інстинктів  та  архетипів,  які  на  свідомому  рівні  проявляються 
екзотеричною  знаковою  системою  фольклорних  текстів.  Поняття 
архетипу є результатом багаторічних розмірковувань К. Юнга передусім 
над  міфами  й  чарівними  казками,  які  містять  стійкі  мотиви  [2,  с.  131-
133].  “Ті  самі  мотиви,  –  писав  Юнг,  –  зустрічаємо  у  фантазіях,  снах, 
мареннях і галюцинаціях сучасної людини” [17, с. 369]. Звернувши увагу 
на  те,  що  одні  людські  фантазії  мають  особистісну  природу,  а  інші  – 
безособистісну,  їх  не  можна  пояснити  індивідуальним  досвідом, 
швейцарський  психолог  прийшов  до  висновку,  що  реальними 
виразниками колективних фантазій є міфи. Міфологія, за теорією Юнга, 
стала  проекцією  колективного  позасвідомого  [2,  с.  130-131].  Мова 
закріплює  міф  у  міфологемах  –  мовних  носіях  міфів,  що  дає  змогу 
транслювати  їх  у  часі  та  просторі  [9,  с.  175].  У  фольклорних  текстах 
закладений  етнічно-психологічний  зміст  багатьох  поколінь,  що  дає 
можливість розглядати народну творчість (у тому числі й замовляння, які 
репрезентують  певний  аспект  етнічної  містики  і  сублімують  давнє 
уявлення  про  магічну  силу  слова)  не  тільки  як  органічне  художньо-
 
17

 
 
 
Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 20 (207),Ч. І, 2010 

 
літературне, але й психологічно-сугестивне магічне явище. Пропонована 
розвідка  є  частиною  комплексного  лінгвістичного  дослідження  і  має  на 
меті  виявити  архетипне  підґрунтя  українських  замовлянь  як  витворів 
езотеричної екстравертної творчості колективного позасвідомого етносу. 
Когнітивна  лінгвістика,  зокрема  й  синергетичний  детермінізм 
(автором якого є український мовознавець А. Зеленько) як постмодерн у 
мовознавстві,  орієнтовані  на  пізнання  психічної  сутності  свідомості, 
витлумачення  мовної  діяльності  як  специфічної  форми  психічної 
діяльності,  вираженої  й  виформуваної  закономірностями  ручної  (мови 
жестів  та  міміки)  та  звукової  мови  [4,  с.  19-22].  Цілком  згодні  з  А. 
Зеленьком,  який  розглядає  мову  в  аспекті  витлумачуваного  ним 
синергетичного  детермінізму  як  засіб  і  форму  вираження  свідомості,  а 
етнос – як продукт відповідної мови [5, с. 78]. Співвідношення свідомості 
етносу,  імпринтованої  у  мові  та  культурі,  й  індивідуальної  свідомості 
представників  етносу  визначається  за  принципом  нелокального  поля, 
розробленого у фізиці. Етнос створює власне соціальне поле, а окремий 
мозок  підключений  до  цього  поля  як  приймач.  Мова  етносу  фіксує  це 
“єдине  поле  думок,  відчуттів  і  чуттєвих  вражень,  яке  надає 
упорядкованості нашому безпосередньому сприйняттю” [13, с. 6]. 
Етносвідомість  є  віртуальним  явищем,  психофункціональним 
континуумом  головних  пізнавальних  функцій  свідомості:  мислення, 
почуттів, відчуттів, інтуїції та трансценденції, згідно з концепцією Юнга, 
–  що  виявляються  як  типові  ознаки  етносу.  Синергетичність  цього 
континууму як нелінійної нерівноважної системи виявляється у чинниках 
її  самоорганізації  –  способах  і  результатах  категоризації  й 
концептуалізації  світу  та  внутрішнього  рефлексивного  досвіду 
представниками  певного  етносу.  Е.  Дюркгейм  ще  наприкінці  ХІХ  ст. 
висловив  думку  про  існування  двох  форм  людської  свідомості: 
індивідуальної  та  колективної.  Друга  єдина  для  всієї  групи  та  не 
залежить  від  окремих  людей,  проте  відіграє  примусову  роль, 
підпорядковуючи  особистість  колективній  свідомості.  Ця  форма 
свідомості  фіксується  у  колективних  уявленнях  –  віруваннях,  міфах, 
нормах  моралі  та  права.  Ідеї  Е.  Дюркгейма  були  деталізовані  у  працях 
французьких дослідників М. Мосса, К. Леві-Стросса, Л. Леві-Брюля та ін. 
[9, с. 274]. 
Найголовнішим  експонентом  етносвідомості  є  мова  етносу,  де  у 
фіксованому  знаковому  вигляді  зберігаються  особливості  пізнавального 
досвіду  етносу,  етнічні  стереотипи, константи  культури.  Етносвідомість 
співвідноситься з поняттям мовної (ословесненої повсякденно-побутової, 
за  А.  Зеленьком)  картини  світу,  адже  відображенням  закономірностей 
концептуальної  організації  етносвідомості  є  частково  ментальний 
лексикон,  знання  про  мову  й  у  мові.  Етносвідомість  формує  етнічний 
смак  як  норму  оцінки:  раціональної,  сенсорної,  психологічної,  етичної, 
естетичної, утилітарної тощо. Ціннісні орієнтації етносу й етнічний смак 
формують етнічну культуру [9, с. 274]. 
 
18
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   132

Похожие:

Луганського національного  університету  імені тараса шевченка  icon            луганського національного  університету  імені тараса шевченка 
Редколегія “Вісника” приймає статті обсягом 4 – 5 сторінок через 1 інтервал, повністю підготовлених до 
Луганського національного  університету  імені тараса шевченка  icon          луганського національного  університету  імені тараса шевченка
Редколегія “Вісника” приймає статті обсягом 4 – 5 сторінок через 1 інтервал, повністю підготовлених до 
Луганського національного  університету  імені тараса шевченка  icon           луганського національного  університету  імені тараса шевченка
Редколегія “Вісника” приймає статті обсягом 4 – 5 сторінок через 1 інтервал, повністю підготовлених до 
Луганського національного  університету  імені тараса шевченка  icon              луганського національного  університету  імені тараса шевченка 
Редколегія “Вісника” приймає статті обсягом 4 – 5 сторінок через 1 інтервал, повністю підготовлених до 
Луганського національного  університету  імені тараса шевченка  iconА. В. Фоменко Основи web програмування
Могильний Г. А.– кандидат технічних наук, доцент, завідувач кафедри інформаційних технологій та систем Луганського національного...
Луганського національного  університету  імені тараса шевченка  iconВ І С Н И К  Київського національного університету імені Тараса Шевченка 
Еще  одной  интересной  особенностью  оформления  венным  и  земным  мирами.  Исходя  из  вышесказанного, 
Луганського національного  університету  імені тараса шевченка  iconДругого модерну: проблема перевизначення понять суспільствознавчого дискурсу Збірник наукових праць Луганськ дз „лну імені Тараса Шевченка” 2009
Рущенко І. П. – доктор соціологічних наук, професор, завідувач кафедри соціології Харківського національного університету внутрішніх...
Луганського національного  університету  імені тараса шевченка  iconКурсы  были 
Неофіційна Газета Радіофізичного Факультету Київського Національного Університету ім. Тараса Шевченка 
Луганського національного  університету  імені тараса шевченка  iconКиївський національний університет імені Тараса Шевченка 
Рекомендовано    вченою  радою  Інституту  журналістики  Київського  національного 
Луганського національного  університету  імені тараса шевченка  iconВісник лну імені Тараса Шевченка № 5 (240), Ч. ІІ, 2012 

Разместите кнопку на своём сайте:
TopReferat


База данных защищена авторским правом ©topreferat.znate.ru 2012
обратиться к администрации
ТопРеферат
Главная страница