Міжнародна співпраця і управління транскордонним 




PDF просмотр
Название Міжнародна співпраця і управління транскордонним 
страница220/220
Дата конвертации03.10.2012
Размер2.92 Mb.
ТипДокументы
1   ...   212   213   214   215   216   217   218   219   220

При   опрацюванні   цієї   технології   при   будівництві   ЛЕП   Новоодеська–Арциз 
звертається увага на те, що найбільш доцільним є застосування методу ГНБ на ділянках, 
де   є   багато   комунікацій,   тобто   під   річками,   лісовими   масивами,   тощо.   В   умовах 
Дністровських  плавнів,  де  немає  скупчення  комунікацій   прокладку підводного   кабелю 
можливо здійснювати, як передбачає розробник, методом траншейної екскавації ґрунту, 
але вказується на те, що при експлуатації лінії електропередачі в цьому варіанті можуть 
мати ускладнення в періоди підвищених рівнів води у Дністровському лимані. Тому більш 
раціональною, як вважає розробник, є прокладання кабельної лінії по відсипному полотну 
з дренажною системою.
Виходячи з екологічних позицій, варіант безтраншейної прокладки з застосуванням 
методу ГНБ у варіанті глибинного проходження чи відсипному полотну, теоретично може 
мати менший негативний вплив на водні екосистеми і гідробіоценози. Однак і при цьому 
варіанті  існують  застереження. Так, при бурінні пілотної свердловини використовують 
спеціальний   буровий   розчин,   що   утворює   суспензію   з   породою,   але   не   відомо   його 
хімічний склад. Прокладання траси на відстані 17 км потребує будівництва проміжних 
колодязів, розташованих на відстані 1800 м один від одного. Схему і пропозиції щодо їх 
кількості та розміщення не представлено.
Прокладання кабельної лінії, як це пропонується, по відсипному полотну, навіть при 
будівництві   дренажів   (кількість   і   розміщення   яких   потребує   спеціальної   екологічної 
оцінки),  як і при повітряному,  призведе до негативного  впливу на водні екосистеми  і 
біологічні види. Відбудеться зменшення кількості рідкісних та реліктових видів рослин, їх 
угрупувань, втрата нерестових угідь, погіршення кормової бази риб і птахів. Потрапляння 
великої кількості біогенних речовин під час будівництва призведе до значного погіршення 
якості води на всій площі лиману. 
З усіх існуючих варіантів найменшої екологічної шкоди завдасть будівництво ЛЕП у 
кабельному   варіанті   при   використанні   технології   глибинного   направленого   буріння   з 
закладанням кабелю по боках трикутника. Вказане необхідно враховувати при прийнятті 
рішення щодо будівництва у північному варіанті. 
Південний   варіант  ЛЕП   передбачає   проходження   траси   через   середню   частину 
Дністровського   лиману.   При   цьому,   як   планується,   буде   збережено   водообмін   між 
частинами лиману, що є необхідною умовою існування лиману, як єдиної екосистеми. Ця 
ділянка лиману є перехідною зоною між прісноводною північною частиною і типовою 
солонуватоводною на півдні. 
Далі   ми   зупинимося   на   характеристиці   абіотичних   складових   Дністровського 
лиману,   що   зазнаватимуть   в   процесі   будівництва   суттєвих   змін   і   змінять   умови 
середовища для гідробіонтів. Це перш за все процеси переносу і перемішування водних 
мас, їх циркуляція, якість донних відкладень. Дністровський лиман відноситься до групи 
відкритих   лиманів.   Складність   і   специфічність   гідрологічного   режиму   Дністровського 
лиману   визначає   його   розташування   між   рікою   і   морем,   мілководність,   висока 
теплозабезпеченість [3]. Лиман в природних умовах 19 разів на рік промивався річковими 
водами.   В   сучасних   умовах   зарегулювання   Дністра   проточність   знизилась,   лиман 
промивається не більше 16–17 разів  на рік. При цьому дещо зріс водообмін лиману з 
морем. Річний об’єм морської води, що поступає в лиман, сягає 4–4,5 км3 проти 3,7 км3, 
що був до зарегулювання. Цей об’єм води більше ніж у 7 разів перевищує об’єм самого 
лиману. 
Вагомим   фактором   формування   абіотичних   умов   існування   видів   є   процеси 
переносу  і перемішування.  До перших  належить  різні  види течій  і циркуляції  вод, до 
других   вітрове   перемішування   водних   мас.   Переважають   в   лимані   слабкі   течії.   В 
південній частині зазвичай вони складають 10–15 см/с, середній – 8–16, північний – 4–25. 
Стокова течія в лимані спостерігається протягом року, її тривалість залежить від водності 
Дністра. При відсутності вітру основний струмінь води переміщується від гирла ріки на 
південний захід. В середині лиману відбувається розходження струменю, а потім біля м. 
327

Білгород-Дністровський звуження. В північний частині лиману відмічається циркуляція 
води,   що   визначається   водністю   Дністра.   В   південній   частині   при   великих   витратах 
Дністра швидкість стокових течій не перевищує 2–5 см/с. Біля Білгород-Дністровського 
вона змінюється від 1,4 см/с в січні до 5,8 у квітні. 
Важливими   для   лиману   є   вітрові   течії.   Швидкість   вітрових   течій   при   середній 
інтенсивності вітру змінюється від 4 до 25 см/с. Під дією вітру відбувається зміна поля 
течії,   сформованого   стоком   Дністра.   При   цьому   утворюються   системи   замкнутих 
циркуляцій вод. Дія вітру викликає підсилення чи ослаблення притоку морських вод в 
лиман.   Вітрові   поверхневі   хвилі   зумовлюють   процеси   переміщення   води.   Навіть   при 
середньому вітрі хвильовий процес має дію не тільки на водну масу, але і дно і таким 
чином   впливає   не   тільки   на   планктонних   гідробіонтів,   а   й   на   бентосні   організми   на 
великій площі. Незважаючи на те, що в Дністровському лимані висота хвиль менша за 0,5 
м, все ж таки за рахунок цього в лимані складаються умови для рівномірного по глибині 
розподілення температури, вмісту завислих речовин.
Завислі речовини є одним із факторів, що характеризують абіотичні умови існування 
гідробіонтів   та   формують   якість   води.   Каламутність   води   дністровського   лиману 
формується   за   рахунок   двох   джерел   –   взмучування   донних   відкладів   і   надходження 
зависей   з   водою   Дністра.   Співвідношення   між   ними   непостійне   і   залежить   від 
гідрологічного режиму ріки і вітрових умов.
В   донних   відкладах   Дністровського   лиману   переважають   мули   –   79%,   21%   дна 
складають   піски   різного   ступеню   замулення.   На   всьому   просторі   дна   зустрічається 
черепашник.   Донні   відклади   лиману   мають   складний   характер.   В   глибинних   шарах 
накопичено великий запас  солей. За даними Б.І. Новікова [4] у верхньому 30-см шарі 
відкладів Дністровського лиману накопичено запас солей у 110 тис. т за хлор-іоном і біля 
200   тис.   т   за   сульфат-іону.   Окрім   того,   на   дні   лиману   накопичена   велика   кількість 
органічних речовин, важких металів та інших токсикантів [4]. 
Будівництво   опор   призведе   до   пошкодження   до   1   га   дна   під   кожну   з   опор. 
Планується витягти 74574,0 м3  мулу під 4 опори і 600 000 м3  під суднохідні ходи. Це 
призведе до порушення структури донних відкладів і довгострокового (строк будівництва 
32 місяці)  значного  підвищення  каламутності  води. Відбудеться  надходження  у товщу 
води акумульованих у донних відкладах органічних речовин, солей та токсикантів. Це 
негативно   вплине   на   гідрохімічні,   гідробіологічні   показники,   порушить   процеси 
самоочищення і приведе до стійкого забруднення водних мас.
Будівництво  4 островів  під  опори в  лимані  на глибині  2 м і  двох берегових (на 
глибині   до   1  км)   та   трьох   суднохідних   ходів   змінить   гідрологічний   режим,   порушить 
природні циркуляційні процеси в лимані. Довгострокові роботи призведуть до значного 
хронічного   підвищення   кількості   завислих   речовин   і   зміни   їх   фракційного   складу.   Це 
негативно відіб’ється на якості води не тільки в лимані, а і в р. Дністрі під час вітрового 
нагону   вод   з   лиману.   Неодноразово   відмічали   нагін   вод   лиману   до   Дністровського 
водозабору, що забезпечує питною водою м. Одесу, а це несе реальну екологічну загрозу, 
враховуючи   той   факт,   що   якість   води   не   буде   відповідати   встановленим   нормативам 
якості і може нести загрозу не тільки гідро біонтам а і населенню м. Одеса. 
Екологічну
  загрозу можуть  представляти великі об’єми витягнутого  мулу.  Не 
відомо де його будуть складувати і що буде з ним у подальшому. Зміна абіотичних умов 
існування гідробіонтів під час будівельних робіт негативно вплине на розвиток планктону, 
бентосу, риб, особливо промислових видів, раритетних видів гідробіонтів, птахів. 
Після завершення будівництва ЛЕП, в період її експлуатації, показники кількості 
завислих   речовин   у   воді   можуть   повернутися   до   природних   значень.   Побудовані 
суднохідні шляхи і наявність 4-х островів змінять існуючі циркуляційні процеси в лимані. 
Але це потребує спеціальних досліджень.
328

Висновки
Будівництво та експлуатація лінії електропередачі ПЛ 330 кВ Новоодеська-Арциз 
збільшить   антропогенне   навантаження   на   водно-болотні   угіддя   дельти   Дністра   та 
Дністровський лиман. 
При північному (відкритому)  варіанті буде майже повністю припинено водообмін 
між ділянками  плавнів, що  зараз  уже  роз’єднані  дорогою  Одеса–Рені.  Це призведе  до 
додаткової деградації великих масивів плавнів, значно більших, ніж території, що будуть 
відведені   під   будівництво   опор   і   під’їзних   доріг.   Погіршаться   умови   проживання   та 
міграції багатьох раритетних видів рослин, риб, птахів.
Гідробіологічний   аналіз   існуючих   варіантів   свідчить,   що   менша   шкода   водним 
екосистемам   та   їх   біоті   буде   завдана   при   застосуванні   кабельного   варіанту   з 
використанням   технології   глибинного   направленого   буріння   з   закладанням   кабелю   по 
бокам трикутника. 
Проходження   траси   по   південному   варіанту   потребує   уточнення   ряду 
гідроекологічних   позицій,   що   можливо   при   виконанні   комплексу   гідробіологічних 
польових досліджень  лиману з урахуванням  більш детальних  технічних  характеристик 
будівництва та експлуатації лінії електропередачі.
При   здійсненні   проекту   ПЛ   330   кВ   Новоодеська-Арциз   необхідно   передбачити 
кошти для компенсації екологічних втрат та екологічного супроводу проекту.
Список літератури
1.     Загроза для птахів та ІВА Території / Київ, 2005. – Українське товариство птахів. – 41 с.
2. Какаранза   С.Д.,   Маковецкая   И.М.,   Семенова   О.А.   Эколого-геологические   исследования 
Днестровского   лимана   //   Матер.   Междунар.   конф.   «Интегрированное   управление   природными 
ресурсами   трансграничного   бассейна   Днестра»,   Кишинев,   16–17  сент.  2004   г.  –   Кишинев:   Eco-
TIRAS, 2004. – С. 145–147.
3. Лиманно-устьевые комплексы Причерноморья: географические основы хозяйственного освоения / 
Под ред. Т.И. Швебса – Л.: Наука. – 1988. – 304 с. 
4. Новиков   Б.И.   Донные   отложения   Днестра,   его   водохранилищ   и   лимана   //   Гидробиологический 
режим Днестра и его водоемов. – К.: Наук. думка, 1992. – С. 28–38.
5. Русев И.Т. Дельта Днестра. Одесса: «Астропринт», 2003. – 765 с.
6. Русев И.Т., Русева Т.Д. Реконструкция автотрассы Одесса–Рени – важнейшее условие сохранения 
пойменных   лугов   дельты   Днестра   //   Матер.   Междунар.   конф.   «Интегрированное   управление 
природными   ресурсами   трансграничного   бассейна   Днестра»,   Кишинев,   16–17   сент.  2004   г.   – 
Кишинев: Eco-TIRAS, 2004. – С. 264–266.
7. Смирнова Н.Н. Аккумулирующая способность высших водных растений устьевых областей рек 
Северо-Западного   Причерноморья   //   Гидробиология   Дуная   и   лиманов   Северо-Западного 
Причерноморья : Сб. науч. тр. Киев: Наук. думка, 1986. – С. 133–151.
8. Шевцова   Л.В.,   Алієв   К.А.   Рекомендації   щодо   екологічного   режиму   роботи   Дністровського 
водосховища. – Київ, 1997. – 34 с.
9. Шевцова   Л.В.,   Бабич   Н.Я.,   Семченко   В.В.   Экологически   обоснованный   режим   работы 
Днестровского водохранилища как фактор сохранения экосистемы дельты Днестра // Гидробиол. 
журн. – 2003. – Т. 39, №4. – С. 11–23.
10. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Головні риси екомережі України. Розбудова екомережі України. Київ, 1999. – 
С. 13–22.
ФІТОФІЛЬНІ БЕЗХРЕБЕТНІ ДЕЛЬТИ ДНІСТРА ТА ДНІСТРОВСЬКОГО 
ЛИМАНУ
Л.В. Шевцова, О.І. Цибульській 
Інститут гідробіології НАН України,
просп. Героїв Сталінграда, 12, м. Київ, 04210, Україна;
тел. (+38 044 ) 4193981 факс (+38 044 ) 4182232; e-mail: ac
  ybula @
   uk
  r . ne
  t 
329

Фітофільні  безхребетні  є  важливим  компонентом   в  угрупованнях  вищих   водяних 
рослин,   які   знаходять   тут   життєвий   притулок   і   багату   харчову   базу.   Їх   кількість   та 
розподіл залежить як від абіотичних чинників – режиму водного стоку, глибин, згінно-
нагінних   процесів,   так   і   від   біологічних   –   ступеню   заростання   водного   дзеркала, 
вертикального та горизонтального складу заростей [1]. 
Реалізація   проекту   будівництва   лінії   електропередачі   Новоодеська–Арциз   через 
масив вищих водяних рослин водно-болотних угідь дельти Дністра призведе не тільки до 
скорочення зайнятих ними площ, а і впливатиме на структурні  показники фітофільних 
комплексів   безхребетних,   які   забезпечують   кормову   базу   риб,   птахів,   підвищують 
самоочисну   здатність   озер,   проток,   що   входять   до   складу   водно-болотних   угідь,   їх 
фільтраційну діяльність. 
Виконана робота є складовою частиною ТЕО переходу лінії електропередачі ПЛ 330 
кВ   через   Дністровський   лиман   в   рамках   завдання   Київської   філії   Інституту 
„Укренергомережпроект”   „Вплив   будівництва   та   експлуатації   лінії   електропередачі   на 
водні   екосистеми   Дністровського   лиману   та   заходи   його   пом’якшення”,   виконаної 
Інститутом   гідробіології   НАН   України.   Дана   оцінка   впливу   будівництва   ЛЕП   в 
південному і північному варіантах (див. матеріали Л.В. Шевцова, що наведені у цьому 
збірнику) на фітофільний комплекс безхребетних.
Мета   роботи   –   дослідити   якісний   та   кількісний   склад   фітофільних   безхребетних 
водно-болотних угідь дельти Дністра, Дністровського лиману, оцінити можливі зміни у їх 
структурі при будівництві та експлуатації ЛЕП.
Матеріали та методи досліджень
В   роботі   використані   матеріали  власних   досліджень   фітофільних   безхребетних   у 
2006 р., літературні та фондові матеріали Інституту гідробіології НАН України. При зборі, 
консервації та камеральній обробці використано традиційні гідробіологічні методи. 
Результати досліджень
В   межах   гирлової   області   Дністра   найбільшим   видовим   багатством   фітофільної 
фауни  (249 видів) характеризуються  пов’язані  з руслом  заплавні  водойми,  в яких  при 
значному   ступені   заростання   (до   50%)   розвивається   багата   і   різноманітна   за   складом 
рослинність. В руслових ділянках Дністра, які внаслідок течії заростають менше, видове 
різноманіття   зоофітосу   дещо   нижче   –   236   видів.   У   Дністровському   лимані,   в   якому 
фітофільна   фауна   зазнає   впливу   солоності,   в   заростях   знайдено   лише   144   види 
безхребетних.
Встановлено   особливості   розподілу   провідних   систематичних   груп   зоофітосу   в 
межах гирлової області Дністра. Вниз за течією у зв’язку з підвищенням солоності води у 
видовому складі зоофітосу зменшується питома вага комах від 42–52% у пониззі Дністра 
до 28–35% у лимані, а від русла до заплави частка комах у складі зоофітосу зростає до 50–
59%.   У   розподілі   ракоподібних,   представлених   переважно   понто-каспійськими   видами 
амфіпод та ізопод, виявлено протилежну тенденцію: їх питома вага збільшувалася від 12–
14% у пониззі до 20–27% у лимані. В заплавних водоймах частка ракоподібних в складі 
фітофільної   фауни   зменшувалася   до   6–7%.   Аналогічним   був   розподіл   і   поліхет,   які   в 
русловій частині і заплавних водоймах складали близько 1% видів, а в Дністровському 
лимані внаслідок появи морських видів – 4%.
Простежується зв’язок між розподілом окремих систематичних груп  зоофітосу та 
основними   екологічними   угрупованнями   вищих   водяних   рослин.   Найбільше   видове 
різноманіття   комах   (крім   хірономід)   і   легеневих   черевоногих   молюсків   зазначено   на 
зануреній   рослинності.   Максимальні   показники   різноманіття   олігохет   (за   рахунок 
представників  родини  Tubificidae), приурочені до заростей повітряно-водних рослин. В 
інших екологічних угрупованнях рослин – зануреній і з плаваючим листям – в результаті 
відсутності тубіфіцид питома вага олігохет в складі зоофітосу істотно знижується.
330

З огляду на специфіку гідрологічного, гідрохімічного і гідробіологічного режимів 
кількісний розвиток зоофітосу у водоймах різної категорії неоднаковий. Максимальний 
рівень біомаси (15–40 г/кг, або 26–75 г/м2), притаманний мілководним ділянкам і затокам 
Дністровського лиману, де внаслідок коливань рівня води, зумовлених вітровими згонами 
та   нагонами,   і   збільшенням   мінералізації   води   пригнічується   розвиток   прибережно-
фітофільних  молюсків  і комах.  Основу біомаси  зоофітосу у дельтовій  частині  Дністра 
складають   черевоногі   молюски   (3–87%)   і  Dreissena   polymorpha  (Pall.)   (7–73%). 
Чисельність і основу визначають личинки хірономід (17–82%) і олігохет (1–60%), меншою 
мірою  – амфіподи  (1–48%). У Дністровському лимані домінують  представники  понто-
каспійської   фауни,   головним   чином   дрейсена   (6–43%   біомаси)   та   амфіподи   (1–30% 
біомаси).
Аналіз   розподілу  фітофільних  безхребетних   серед  різних   екологічних   угруповань 
рослин   виявив   тенденцію   збільшення   чисельності   і   біомаси   зоофітосу   в   такій 
послідовності: рослини з плаваючим листям → повітряно-водні → занурені. Це пов’язано 
зі   складом   та   розвитком   домінуючих   груп.   Кількісний   розвиток   домінуючих   видів 
безхребетних є показником умов, що якнайліпше відповідають їх екологічній валентності. 
Так, з-поміж різних видів водяних рослин, що використовуються дрейсеною як субстрат 
для обростання, на очереті частота виявлення молюсків була 66%, середні чисельність і 
біомаса – 76 екз/кг і 4,8 г/кг. На „м’яких” занурених рослинах ці показники знижувалися 
відповідно до 41%, 1–17 екз/кг і 0,2–0,4 г/кг. Найменша перевага віддавалась скупченням 
нитчастих водоростей роду Cladophora, серед яких зазначено найбільш слабкий розвиток 
дрейсени.
Структурні характеристики зоофітосу визначаються впливом комплексу біотичних 
та абіотичних факторів середовища. По повздовжньому профілю в заростях рослин різних 
екологічних угруповань виявлені зміни в чисельності і біомасі зоофітосу, а також у складі 
і розподілі провідних систематичних груп. Найрізкіше зменшення чисельності і біомаси 
тварин   (до   50–70%)   при   просуванні   від   краю   до   центру   спостерігається   у   заростях 
повітряно-водних   рослин,   наприклад,   очерету   з   проективним   покриттям   60–100%.   В 
угрупованнях   занурених   рослин   і   рослин   з   плаваючим   листям   вздовж   трансекти   від 
периферії   до   центру   чисельність   зоофітосу   може   збільшуватися,   головним   чином,   за 
рахунок   олігохет   роду  Nais  і   черевоногих   молюсків.   Біомасу   зоофітосу   визначають 
прибережно-фітофільні   молюски,   що   максимально   представлені   на   відстані   3–6  м  від 
краю заростей. 
Рівень   розвитку   фітофільних   угруповань   безхребетних   залежить   від   щільності 
заростання   вищих   водяних   рослин.   Зворотна   залежність   між   густотою   травостою   і 
ступенем розвитку зоофітосу найбільш виражена у цупкій повітряно-водній рослинності 
при збільшенні проективного покриття з 10 до 50%. У зануреній та з плаваючим листям 
рослинності залежність  між густотою  травостою  і чисельністю  зоофітосу проявляється 
меншою   мірою,   а   біомаса   при   збільшенні   щільності   заростей   може   зростати   завдяки 
черевоногим молюскам.
Скидання у створі греблі Дністровської ГЕС великих об’ємів води істотно змінює 
умови   існування   фітофільних   угруповань   безхребетних   у   водоймах   гирлової   області 
Дністра. Внаслідок заростання обсягів витрат води, що супроводжуються підвищенням 
швидкості течії, каламутності води та зниженням її температури (вода із Дністровського 
водоймища   забирається   з   природних   охолоджених   шарів)   посилюється   дрифт 
безхребетних   в   системі   зарості   –   дно,   що   має   суттєве   значення   в   перерозподілі   та 
міграціях тваринного населення на акваторіях, вкритих заростями рослин.
У   Дністровському   лимані   представники   понто-каспійського   фауністичного 
комплексу приурочені до авандельти і північного району (прісна зона), де на їх частку 
припадає   близько   15%  числа   видів,  що   створюють   більше   50%  загальної   біомаси.   По 
поздовжній   осі   лиману   з   ростом   солоності   частота   виявлення,   чисельність   і   біомаса 
прісноводних та понто-каспійських видів зменшуються. На мейомезогалинну зону (6–8‰) 
331

припадає мінімум біомаси зоофітосу. В південному районі Дністровського лиману, який 
найбільше зазнає впливу моря, широкого поширення набули види морського походження. 
На їх частку у пригирловій частині лиману (мезогалинна зона) припадало до 50% біомаси 
зоофітосу.
Таким   чином,   фітофільні   угруповання   безхребетних   посідають   значне   місце   в 
основних   біоценозах   всіх   типів   водойм   гирлової   області   Дністра.   Запаси   зоофітосу 
складають   14711  т  [1].   Приблизно   такого   ж   порядку   і   середньобагаторічні   запаси 
зообентосу.   Для   формування   кормової   бази   риб   і   водно-болотних   птахів   фітофільні 
безхребетні мають таке ж велике значення, як і донні.
Висновки
Проходження траси ЛЕП через  північну частину Дністровського  лиману і водно-
болотні угіддя дельти Дністра порушать існування як безпосередньо у зв’язку зі значною 
руйнацією   значних   площ,   зайнятих   водяними   рослинами,   так   і   опосередковано   в 
результаті зміни гідрологічного режиму та збільшення у воді кількості завислих речовин. 
Фітофільна  фауна  зазнає  меншого  негативного  впливу при виборі південного  варіанту 
будівництва ЛЕП через середню частину Дністровського лиману. 
Література
1.
Григорович І.А. Фітофільні угруповання безхребетних гирлової області Дністра: Автореф. дис., канд. 
біол. наук: 03.00.18, Київ, 1995. – 24 с.
ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ПОСЛЕДСТВИЯ РУЖЕЙНОЙ ОХОТЫ
В  ДЕЛЬТЕ ДНЕСТРА
И.В. Щеголев, С.И. Щеголев
Региональный ландшафтный парк «Кинбурнская коса», г. Очаков
Водно-болотные угодья Северо-Западного Причерноморья, включая дельты крупных 
рек - Дуная Днестра и Днепра, являются уникальными природными объектами в пределах 
Европы   и   по   своему   статусу   интразональны,   т.   е.   весьма   существенно   отличаются   от 
окружающих их степных пространств.
Исходя   из   своего   исключительного   экологического   значения,   они   должны   были 
своевременно,   еще   в   70-е   годы,   после   заключения   Рамсарской   конвенции,   получить 
заповедный статус со специализированным экологическим управлением. Однако, этого не 
произошло   из-за   незрелости   общества   и   его   желания   грабить   природные   ресурсы. 
Вследствие крайне нерационального использования природных ресурсов ВБУ, в течение 
всего лишь последних 35 лет, практически все они были разрушены на уровне целостных 
экосистем   из-за   разорительной   ружейной   охоты   на   животных,   изменения 
гидрологического режима человеком и загрязнения водной среды отходами. Если до 1963 
года в дельте Днестра практически не было ружейной охоты, то в 1973 - 1983 гг. только на 
открытие охоты в середине августа здесь охотилось 1200 человек. В последующих 10-15 
332

охотах их численность снижалась на 30-60-75% вследствие опустошения дельты, однако 
большая сконцентрированность дичи и охотников на очень ограниченной территории (30 
км2)   имели   катастрофические   последствия   для   животного   мира   региона,   особенно,   в 
первые   2   тёплых   месяца,   августе   и   сентябре,   когда   здесь   собирается   максимальная 
численность  птиц  120  видов,  30  из   которых  –  редкие  и   исчезающие.   По  учетам   двух 
охотничьих хозяйств, охватывающих около 70-80 % добычи дичи в дельте Днестра, в 1975 
- 1985 гг. ежегодно добывалось в течение 3,5 месяцев 8–14 тысяч водно-болотных птиц 
(1975-1979 гг. максимум), из них 23-33-40% - кряквы; 36-46% - чирков (2 вида); 12-35% - 
лысух; 5% - других видов уток; 3% - разных водных птиц, куликов, пастушков; 1,6 % - 
серых   гусей.   Особенно   истребительными   были   самые   первые   августовские   охоты, 
«открывающие» сезон, поскольку утки совсем не боятся человека и в массе налетают на 
расстояние выстрела. Только в первые 2 дня охоты в дельте Днестра (площадь 220 км2), в 
70-е годы расстреливалось в местах скопления дичи (30 км²) от 25 до 48% (=3000 особей) 
дичи, находящейся здесь на кормёжке и отдыхе перед перелётом на юг.
Мы   должны   отметить,   что   охота   в   ВБУ   дельты   Днестра   всегда   производилась   с 
грубым   нарушением   основных   экологических   правил,   установленных   даже   самими 
охотничьими   организациями.   Так,   на   самой   богатой   дичью   территории   -   в   «Горелых 
плавнях» охотилось 400 человек на 5000 га, что явно превышает норму.  По правилам 
охоты, 30% территории должны быть «заказниками», где не производится  охота, но в 
реальности охота производилась, практически, на всей территории речной дельты. Под 
заказники, формально, выделялись  массивы  тростниковых крепей, где отсутствовали и 
утки,  и  самим охотникам  невозможно было туда  добраться  (бессарабско-прилиманные 
плавни). А нормы добычи, устанавливаемые самими охотничьими организациями: 6 уток 
за 1 день охоты, грубо нарушались абсолютным большинством (70%) рядовых охотников, 
которые в удачные дни могли стрелять от 20 до 50 и даже до 90 уток (превышение нормы 
в 3, 10 и 15 раз). Практически, отсутствовал контроль охотников и результатов их охоты 
со   стороны   государственных   структур   (гослесхоз,   Минекология).   Все   эти   грубые 
нарушения правил охоты в течение 10 – 14 лет привели уже в 1985 – 1990 гг. к резкому 
снижению численности основных видов водно-болотной дичи. Причем характерно, что 
численность   различных   видов   утиных   птиц   снижалась   в   зависимости   от   степени   их 
доверчивости к человеку с ружьём (охотнику). Наиболее доверчивая и очень любопытная 
утка, подлетающая близко к охотникам, - белоглазый нырок за 18 лет была практически 
истреблена   охотниками   на   98,8%   (1965–1982   гг.).   Ее   численность   в   дельте   Дуная   и 
Днестра в этот период упала в 80 раз. Белоглазый нырок в последние 20 лет находится под 
угрозой вымирания, но его продолжают отстреливать до сих пор, хотя он уже встречается 
единично.   Другая   доверчивая   утка   –   чирок-трескунок,   из–за   пресса   охоты,   снизила 
численность в тот же период на 96 % (в 25 раз). А более осторожная кряква - на 86 % (в 6–
8   раз).   Численность   лысух   сократилась   на   75-80%  (в   4-5   раз).   Численность   гнездовой 
популяции   серого   гуся,   из-за   целого   комплекса   антропогенных   факторов,   снизилась   с 
1984-1990 гг. в дельте Днестра в 33 раза и в 12-15 раз - в дельте Дуная за последние 25 лет. 
Следовательно,   в   70-80-е   гг.,   в   дельтах   рек   юга   Украины   происходило   явное 
истребление человеком основных охотничьих видов птиц за очень короткий промежуток 
времени - 15–20 лет, что создало реальную угрозу для вымирания этих видов птиц при 
катастрофическом падении их численности на 75- 99%. 
Не вызывает сомнений то, что антропогенное влияние воздействует комплексно на 
орнитофауну   ВБУ.   Охотники,   как   правило,   утверждают,   что   не   они   виноваты   в 
катастрофическом падении численности птиц, которое происходит в последние 35 лет, а 
виной   всему   -   химизация   сельского   хозяйства,   осушение   болот,   энергетические 
сооружения  и   т.п.  Но  ведь   именно   охотники  ставят  последнюю   «свинцовую»   точку  в 
жизни  многих десятков  тысяч птиц,  которые собрались  в своих последних  убежищах: 
речных   дельтах,   еще   пригодных   для   их   жизни.   Приведём   яркий   пример   огромного 
значения экосистемы дельты Днестра для водоплавающих птиц, которая разрушена всего 
333

лишь   за   15–20   лет   активной   негативной   деятельности   человека.  В   дельте   Днестра,   14 
сентября 1975 г., был убит охотниками самец чирка-трескунка, окольцованный молодым 
17 июля 1973 года на острове Эланд в Южной Швеции. В этом же году, 8 и 23 сентября, 
на Днестре добывались на пролете молодые чирки-трескунки  из Латвии (озеро Энгурэ 
восточная   Балтика),   а   также   из   северного   Каспия,   окольцованные   20   июля   (о-в 
Искусственный). Только представьте, с какой огромной территории (60% всей Европы) 
концентрируется на осеннем пролете в августе – сентябре чирок-трескунок всего на 220 
км2  ВБУ   дельты   Днестра!   Его   массовые   скопления   в   70-е   годы   достигали   6000+1000 
особей   в   период   массового   пролета   и   кормежки   в   августе.   Однако   40%   пролетной 
популяции чирка в дельте Днестра десятилетиями ежегодно расстреливалось охотниками 
под видом спортивной охоты! К примеру, местный охотник Рогачко М. за 2 часа вечерней 
августовской  зорьки в 1979 г. добыл 90 чирков-трескунков. Ежедневное пребывание в 
угодьях  позволило ему увидеть  место посадки  чирков  и  занять  вечером эту «огневую 
точку».   В   21   веке   этот   охотник   уже   прекратил   охоту,   по   его   словам   уже   не   на   что 
охотиться. В период 1997-2007 гг. даже самый лучший стрелок в дельте Днестра уже не в 
состоянии убить за 2-3 дня охоты более 5-8-10 чирков-трескунков по простой причине: 
этот вид был уже истреблен интенсивной охотой в 70-е годы. К 2000 г. его численность 
упала в 25 раз и продолжает падать еще больше в 21 веке. 
Представим невероятные идеальные условия, что в дельте Днестра охотятся по всем 
правилам всего 200 охотников вместо 1200, и они соблюдают норму 6 уток – за 1 день 
охоты. Но, даже в этом случае, любая охота в период августа – сентября будет наносить 
огромный вред экосистеме дельты Днестра, поскольку ружейные выстрелы, исчисляемые 
25000 и даже не убивающие птиц, своим грохотом распугивают всю орнитофауну региона 
(245 видов), по сути, изгоняя ее с благоприятного единственного местообитания - дельты 
Днестра и Дуная в радиусе 1500 км в юго-восточной Европе. 
Приведенные   ниже   цифры   дают   возможность   представить   недопустимо   высокую 
степень   плотности   ружейных   выстрелов   в   ВБУ   юга   Украины   даже   после   того,   как 
численность охотников снизилась в 15–20–30 раз, вслед за катастрофическим снижением 
численности дичи уже в 21 веке в 7–25 раз. 
В дельте Днестра, на озере Путрино (1,5 кв.км.), на открытии, в первую охоту 2006 и 
2005 гг. 12 -13 августа, 42 охотника за 4 вечерних часа произвели 1300 – 1460 выстрелов, а 
утром следующего дня - еще 400 выстрелов за 4 часа (эффект концентрации). При этом 
было   убито   150   птиц,   а   остальные   три   тысячи   птиц   (64-х   видов)   практически   были 
изгнаны из этого озера, хотя могли бы прожить здесь в отсутствии охоты еще 70 – 150 
дней в естественных условиях и энергетически подготовиться к дальней миграции. 
В   2007   году,   в   период   жестокой   засухи,   озеро   Путрино   почти   высохло,   от   него 
осталась лужа 300 м в диаметре, и птиц на нем почти не было. Но, несмотря ни на что, 11 
августа 2007 года, как обычно, началась охота. Вечером было всего 111 выстрелов, утром 
– всего 13. Это говорит о том, что охотничьи организации на юге Украины окончательно и 
навсегда потеряли связь с окружающей их природной средой, им только бы пострелять по 
живым мишеням, их абсолютно ничего не интересует! Есть птицы, или нет их, откупные 
деньги уплачены, стреляй - сколько хочешь, именно так думают современные охотники. 
Интенсивные охотничьи промыслы и постоянное преследование и распугивание птиц  на 
ограниченных   площадях   ВБУ   юга   Украины,   где   они   традиционно   концентрируются, 
приводят   к   резкому   возрастанию   смертности   всех   перелетных   птиц.   Представьте   себе 
животных, которым негде размножаться, негде прокормиться, негде отдохнуть и поспать. 
Охотники-обыватели, увидев в речных дельтах стаю из 500-800 птиц, думают, что 
их  очень много; но при этом не понимают, что здесь скопились птицы, прилетевшие с 
огромных территорий всей восточной Европы, и их впечатление - иллюзорно.
Кроме   утиных,   к   августу   и   сентябрю   в   дельтах   рек   Днепра,   Днестра   и   Дуная 
собираются десятки тысяч птиц более 250-ти видов с огромной  европейской  территории, 
а также местные популяции краснокнижных видов: каравайки, колпицы, желтой цапли. И 
334

вся эта птица изгоняется из речных дельт охотничьей канонадой в первые же дни охоты. 
Поэтому авторы всегда делали учеты птиц до открытия охоты 9 -15 августа, так как уже 
после первых 3-5 охот основная масса птиц покидала дельту. 
Таким образом,  экологически преступными и антинаучными являются даже сами 
сроки   охоты   в   ВБУ   юга   Украины.   Они   практически   перечеркивают   огромное 
экологическое   значение   речных   дельт   как   резерватов   нашей   фауны.   Птицы,   в   массе 
изгоняемые  из ВБУ, уже  не могут  прокормиться в  других  местах, чтобы  осуществить 
энергетически дальние перелеты на 3–5 тыс. км в экваториальную Африку. Характерно 
полное незнание охотниками биологии птиц. Они думают, что все обилие дичи в дельте 
Днестра создают местные популяции птиц, на которых, конечно же, распространяется их 
право собственности.
Наконец, надо сказать о чрезвычайно экологически грязной, токсичной дроби из 
свинца  (тяжелый металл), используемой  охотниками  и рассеиваемой  в ВБУ десятками 
тонн,   в   результате   чего   она   попадает   в   пищевые   цепи   экосистемы,   отравляя   всех   ее 
представителей,   включая   и   человека!   Есть   факты   3–х   смертельных   случаев   местных 
днестровских рыбаков от рака крови.
В   1991–2007   гг.,   с   развалом   СССР,   произошли   большие   перемены   в   обществе. 
Также   во   многих   ВБУ   юга   Украины   произошли   экологические   катастрофы.   Эти 
изменения,  связанные с экологическими факторами, сделали ружейную охоту в речных 
дельтах практически невозможной для абсолютного большинства охотников. Потратить 
15-20   долларов   на   охоту   и   приехать   «пустым»,   либо   с   одним   чирком   на   поясе,   это   - 
незавидная участь незадачливых охотников современности на юге Украины.
Расходы современных охотников увеличились в 20–25 раз, по сравнению с 70-ми, а 
дичи   в   целом   стало   меньше   в   10-30   раз   -   вот   итог   30-летнего   безумного   ведения 
охотничьего   хозяйства   в   ВБУ   юга   Украины.   Но   человек,   по   своей   сути,   является 
высокоорганизованным «хищником» и поэтому всегда стремится реализовать себя в этой 
роли. За последние 15 лет возник целый класс состоятельных людей, которые могут себе 
позволить элитные охоты. Как правило, эти охотники – отъявленные браконьеры, потому 
что они не признают ни законов общества, ни законов природы. Конечно же, они считают, 
что они могут делать все, что хотят, и эта страна принадлежит им. На Днестре в последние 
десятилетия современные, как правило, высокопоставленные и состоятельные охотники, 
на   быстроходных   катерах   с   подъезда   расстреливают   скопления   лысух.   Технические 
акустические приманки птиц стягивают всю дичь к охотникам. И хотя все эти методы 
охоты запрещены, они регулярно практикуются в 21 веке! 
Здесь надо сказать, что учеными Одесского национального университета им. И. И. 
Мечникова,   с   1987   по   2007   год   безуспешно   ведутся   работы   по   созданию   заповедных 
объектов в дельте Днестра, которые саботируются всеми местными органами власти, в 
частности,   Беляевским   райсоветом,   Одесским   областным  советом,   Одесским   лесхозом, 
Одесским управлением по экологии, Азово–Черноморской орнитологической  станцией. 
И, конечно же, многочисленными обществами охотников, которыми, кстати, пронизаны 
все госорганизации. Надо сказать, что именно благодаря этим организациям и вопреки 
Указу президента о создании «Нижнеднепровского национального парка» в 1994 году, 
были окончательно разграблены в период с 1995 по 2007 года все природные ресурсы 
этой речной дельты (рыбные, земельные, растительные, в т.ч. тростники и орнитофауна). 
Посмотрите, насколько абсурдно природоохранное законодательство Украины. Для 
того, чтобы заповедовать, т.е. защитить от разрушения людьми любой уникальный уголок 
природы, надо спросить разрешения на это у тех же самых людей из местных советов, 
которые его разрушают, извлекая  из этого выгоду для себя (земельные ресурсы). Поэтому 
государству надо определиться: сохранять или разрушать природу. На сегодняшний день, 
благодаря упорству энтузиастов охраны природы, в дельте Днестра уже 13 лет существует 
заповедное урочище «Днестровские плавни» (8000 га), которое практически не признано 
335

основными   государственными   структурами.   И   это   несмотря   на   то,   что   оно   было 
образовано решением Одесского областного совета в конце 1994 года. 
Таким  образом,  местные  власти  явно исполняют  только те  решения,  которые  им 
выгодны   экономически.   Мы   проводим   регулярный   мониторинг   заповедного   урочища 
«Днестровские плавни» и регистрируем постоянное нарушение его границ браконьерами, 
рыбаками   и   охотниками.   За   последние   12   лет   нами   был   задержан   ряд 
высокопоставленных охотников – браконьеров. Однако обращение в Одесскую областную 
прокуратуру не дало никаких результатов - все ответчики ушли от ответственности без 
всякого наказания. Такие же факты безнаказанности приводит и председатель Белгород-
Днестровского райсовета Бархударян А.: «Ни один из пойманных егерями браконьеров не 
был   наказан   прокуратурой   или   милицией,   и   таких   случаев   -   сотни».   В   2005   году,   на 
открытии охоты, экологическая экспедиция под руководством Русева И. составила акт на 
незаконное групповое нарушение 10 охотниками Беляевского охотхозяйства заповедного 
режима урочища «Днестровские плавни» на озере Белое. Местная прокуратура ответила, 
что на озере Белом вообще нет заповедного урочища, и факты экологической экспедиции 
не   соответствуют   действительности.   Но   больше   всего   нас   удивило   содержание 
своевременного  ответа  на наше обращение  первого заместителя  министра  экологии из 
Киева, который, кстати, занимет этот пост уже долгих 18 лет и курирует заповедное дело 
Украины.   Так   вот,   будучи   замминистра   экологии,   Стеценко   Н.,   в   своем   официальном 
ответе сообщает, что охотники не нарушали границ заповедного урочища «Днестровские 
плавни». Вероятно, господин Стеценко Н. – ясновидящий, и ему из киевского кабинета 
очень хорошо видны Днестровские плавни; а мы - экологи Одесского региона - слепые 
люди,   не   понимающие   государственных   интересов,   совпадающих   с   действиями 
охотников,   нарушающих   природоохранное   законодательство.   Вот   такой   кризис   власти 
существует  в природоохранной сфере Украины. За охотников-браконьеров заступаются 
чиновники Министерства экологии и лесное ведомство. 
В том же 2005 году мы попытались сдвинуть на месяц позже открытие ружейной 
охоты в ВБУ Одесской области, написав научное обоснование в Одесское управление по 
экологии. На что получили совместный с Одесслесхозом ответ–отписку, что в охотничьем 
хозяйстве все хорошо, в прошлом году задержано 1400 браконьеров, с них было получено 
столько-то денежных штрафов. О том, как наказываются браконьеры в Одесской области, 
нам хорошо известно! Но даже сама цифра зарегистрированных браконьеров уже говорит 
о масштабности этого явления. 
Таким образом,  мы видим, что в украинском обществе охотников и рыболовов в 
пределах Одесской области существует хорошо организованная преступная группировка, 
специализирующаяся на расхищении природных ресурсов региона под «крышей» и при 
поддержке органов милиции, юстиции, лесников, Минэкологии и местных органов власти. 
Действуя практически безнаказанно, не подвергаясь никакому контролю, тысячи крепких 
мужчин по воскресным дням расстреливают все живое, что есть в природе, превращая в 
пустыню некогда богатейший край Южно-украинского Причерноморья. 
Есть   вопиющий   факт,   связанный   с   преследованием   в   2001   году   рядовым   егерем 
браконьеров на джипах, которые стреляли животных ночью из-под автомобильных фар. В 
результате   погони   джип   упал   в   яму,   вырытую   браконьерами   для   охоты   на   гусей,   и 
некоторые из незадачливых охотников 21 века погибли, другие получили тяжелые увечья. 
После этого, выжившие браконьеры подали в суд на егеря за то, что он за ними погнался. 
На открытии охоты, на озере Белом 13.08.2004 г., мы были свидетелями убийства 
двух   молодых  караваек  (краснокнижный   вид, насчитывающий   всего  до 5000  особей  в 
Европе) группой лиц из Беляевской милиции, которые находились в заповедном урочище 
даже без отстрелочных карточек. Рядом с ними стояли и егеря Беляевского охотхозяйства. 
Мы написали объективную статью в газету, но ни одна из четырех крупных газет Одессы 
не опубликовала  ее, боясь судебных разбирательств. Это говорит о «свободе слова» и 
«свободе»   убивать   исчезающие   виды   птиц   в   Одесском   регионе   даже   в   пределах 
336

заповедных   территорий.   Таковы   сегодняшние   трагические   реалии   ведения   ружейной 
охоты в Одесской области, где браконьеры являются истинными хозяевами земли!
Необходимо также учитывать огромный ущерб, наносимый охотниками природной 
среде   отстрелом   из-за   праздного   любопытства   «краснокнижным»   животным   фауны 
Украины, который составляет по нашим данным до 500-700 особей за один сезон. Эта 
практика   выстрела   по   всему,   что   летит,   свойственна   абсолютному   большинству 
охотников южного региона. Так, за последние 10 лет, в дельтах Дуная и Днестра было 
застрелено  8 орланов-белохвостов  – хищных птиц с размахом крыльев до 2-х метров, 
которых   невозможно   спутать   с   утками.   Но   убийство   орланов,   вероятно,   льстит 
самолюбию современных охотников. 
Таким образом, ружейная охота в водно-болотных угодьях юга Украины приобрела 
массовый,   неуправляемый   и   истребительный   характер,   вопреки   законодательной   и 
научно-экологической концепции ведения охоты на животных.  В  результате произошло 
катастрофическое снижение количества дичи – более чем на 75% . 
337

Наукове видання
МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ І УПРАВЛІННЯ ТРАНСКОРДОННИМ БАСЕЙНОЙ
ДЛЯ ОЗДОРОВЛЕННЯ РІЧКИ ДНІСТЕР
Матеріали Міжнародної конференції
Одеса, 30 вересня -1 жовтня 2009
Відповідальний за випуск
Директор громадської організації
Чорноморський жіночий клуб/МАМА-86-Одесса
Слесаренок С.Ф.
Матеріали подано в авторській редакції
Підписано до друку 09.09.2009 р.
338

Document Outline

  •  http://www.scwm.gov.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=129&Itemid=24
  • Оценка воздействия на почвенный покров аварии на газопроводе вблизи Тирасполя
    • ASSESSMENT OF THE DIRECT N2O EMISSIONS FROM APPLIED SYNTHETIC NITROGEN FERTILISERS IN THE REPUBLIC OF MOLDOVA WITHIN 1990-2005 TIME SERIES
  • INTRODUCTION
  • Two Examples of Sustainable/ecological sanitation
  • CONCLUSIONS
  • REFERENCES
    • Рис. 1. Подъемы уровней воды во время половодья (м) на левобережных притоках Днестра[5].
      • Strengths, weaknesses, opportunities and threats of this proposal
  • Зерновая культура
  • Индекс, %
  • Зерновая культура
  • Индекс, %
    • 0.1 В нижній частині Дністра, його дельті та Дністровському лимані спостерігається концентрування всіх транскордонних проблем, які виникають внаслідок забруднення водних ресурсів в басейні Дністра, нераціонального і нескоординованого водокористування, відсутності санітарно-захисних смуг, невиконання вимог природоохоронних санітарних правил і норм, відсутності або неякісної роботи існуючих очисних споруд, відсутності цілеспрямованої басейнової стратегії збереження та відновлення природних ресурсів. 
    • 0.2 В дельті Дністра знаходяться унікальні природні території, на яких створений  Національний парк «Нижньодністровський». Дністровський лиман є одним з найбільших рибогосподарчих водоймищ півдня України, на берегах якого розташовані великі курортні та рекреаційні комплекси. Внаслідок погіршення якості води в річці знижується рекреаційна та рибогосподарча цінність Дністровського лиману. Значно посилилися ерозійні та смугоруйнівні  процеси в його прибережній зоні, зменшуються рибні запаси і біорізноманіття іхтіофауни в лимані та в самій річці.
    • Розвинуте у регіоні сільське господарство займає значні площі, які не можуть бути рекультивовані внаслідок використання в минулому пестицидів та добрив, які змінили мінеральний та біотичний склад ґрунтів. Нерегламентований випас скота та домашніх птахів привів до формування на лугах флоро комплексів, в яких переважають отруйні, не кормові і швидко зростаючі адвентивні рослини. Території дач, санаторіїв, промислових підприємств та міські звалища змінили природні ландшафти, на яких розповсюджуються інвазивно-активні рослини. Ці причини приводять до повного зникнення природної флори та умов її існування. Створення комунікацій і доріг змінило гідрологічний режим річки, роз’єднало ареали проживання видів та привело до деградації локальних популяцій внаслідок зменшення генетичного різноманіття
  • *Институт зоологии АН Молдовы, г. Кишинэу, E-mail: sandumoshu@gmail.com;
    • Sites
      • References
    • Лучше один раз увидеть …
  • phytoplankton structure and water quality in the middle sector of the dniester river
    • Results and discussions
  • Морфометрична структура популяцій Helix pomatia L. Прут-Дністровського межиріччя та прилеглих територій Буковини (кластерний аналіз)
  • Выводы
  • На основании проведенных исследований можно сделать следующие выводы:
  • Работы выполнены в рамках проекта Black Sea Trust for Regional Cooperation «Conservation of Lower Dniester Aquatic Biodiversity», # 101253.
  • Список использованных источников

1   ...   212   213   214   215   216   217   218   219   220

Похожие:

 Міжнародна співпраця і управління транскордонним  icon  Іванович  -  доктор  філософських  наук,  кандидат  наук  з  державного  управління,  доцент,  завідувач  кафедри  державного  управління  Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.  Малімон  
«Психологія  управління».  Розроблений  у  відповідності  з  робочою  програмою  навчальної  дисципліни,  чинним 
 Міжнародна співпраця і управління транскордонним  iconРоботи: Розробка алгоритмів контролю та діагностики системи управління                   
Факультет  І                                                                Кафедра «Системи та процеси                                                       ...
 Міжнародна співпраця і управління транскордонним  icon  збірник наукових праць  Асоціації докторів наук державного управління :  спеціальний випуск 
Рекомендовано до друку Вченою Радою Національної академії державного управління при 
 Міжнародна співпраця і управління транскордонним  iconMichael Buzinny's list of publications 
...
 Міжнародна співпраця і управління транскордонним  iconАкадемія управління персоналом

 Міжнародна співпраця і управління транскордонним  iconГоловне управління державної служби України

 Міжнародна співпраця і управління транскордонним  iconМіжнародна науково-практична конференція “ україна в системі світових економічних процесів” матеріали конференції 17 18 грудня 2009 Харків, Україна
Друкується за рішенням Вченої ради Міжнародного Слов’янського університету. Харків
 Міжнародна співпраця і управління транскордонним  iconРеферат Харків, 2011
Державне агенство україни з управління державними корпоративними правами та майном
 Міжнародна співпраця і управління транскордонним  iconМіністерство освіти І науки україни 
«управління розвитком      соціально-економічних    систем: теорія ТА    практика» 
 Міжнародна співпраця і управління транскордонним  iconСоціально-економічний
Значну увагу приділено проблемам досягнення ефективного державного управління, подолання політичної кризи
Разместите кнопку на своём сайте:
TopReferat


База данных защищена авторским правом ©topreferat.znate.ru 2012
обратиться к администрации
ТопРеферат
Главная страница