Шевченко Издательский Дом Дмитрия Бураго Научное издание «язык и КуЛЬтура» Выпуск 11 Том Х (122) Киев 2009




PDF просмотр
НазваниеШевченко Издательский Дом Дмитрия Бураго Научное издание «язык и КуЛЬтура» Выпуск 11 Том Х (122) Киев 2009
страница5/188
Дата конвертации02.10.2012
Размер2.65 Mb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   188

This article is about evolution of concept of beauty during XVI-XIX centuries in Spanish 
conscience and lexicographic sources. It was realized a selection of lexemes formed lexico-
semantic field of beauty in different periods of time. Became apparent dependency from social 
factors (taste, religion), which contributed to change of given concept in diachronic. 
Key words: concept, beauty, lexeme, category.
Уявлення про красу змінюється не лише в залежності від історичної епохи, але навіть все-
редині однієї епохи і всередині однієї країни можуть існувати різні естетичні ідеали [1: 361].
Розвиток у діахронії семантики лексем, пов’язаних з вербалізацією концепту краси, 
по-перше спонукає до залучення досліджень з філософії та естетики, оскільки концепту-
алізація краси відбувається під впливом таких чинників, як домінуючі погляди в естети-
ці, етиці та в сфері духовного життя.
В  центрі  нашої  розвідки  знаходиться  концепт  краси/belleza  в  іспанській  культурі 
та мові як естетичної категорії та його відображення на лексичному рівні. В сучасній 
іспанській мові на відміну від інших романських мов, існує велика кількість лексем, що 
співвідносяться з поняттям краси: beldad (краса, велич), hermosura (краса, чарівність), 
belleza (краса, велич), dulzura (привітність, ніжність), gentileza (привабливість, грація, 
ввічливість),  gracia  (грація,  вишуканість)  проте  вживання  цих  лексем  з  часом  не  є 
змінним  [2].  Тема  краси  була  однією  з  провідних  в  творах  іспанських  письменників 
різних епох. Аналіз лексикографічних джерел також засвідчує, що значення цієї лексеми 
змінювалось. Слова, які вважалися синонімами, з часом набували відмінного значення та 
стали позначати різні види краси.
Як відомо, на формування естетики та водночас концетосфери суспільних поглядів 
впливають різні чинники. У XVI-XVII сторіччі в Іспанії спостерігався помітний інтерес 
до роздумів про красу. В ту епоху серед інших лексем, що виражають концепт краси, пре-
валювали belleza, gentileza та hermosura, де лексема hermosura використовувалась пере-
важно для опису краси жіночого обличчя, а belleza виражала надзвичайно привабливі 
властивості особи. Протягом XVII сторіччя лексема hermosura використовувалась для 
опису зовнішності жінки в цілому, а з початку XVIII сторіччя для зовнішності чоловіка 
та будь-якого об’єкту. Для вираження краси тіла та фігури людини вживалась лексема 
gentileza, але наприкінці XVII сторіччя її поступово витісняє лексема belleza.
В словнику іспанської мови 1734 року лексема hermosura має три значеня: 
La perfección de un objeto percibido por la vista y que resulta de la proporción y simetría 
de sus partes/довершеність об’єкту споглядання, внаслідок пропорції та симетрії 
La belleza del rostro femenino, que depende también de la proporción/краса жіночого 
обличчя, яка також залежить від правильності пропорцій
El agradable efecto que parte de un objeto parteneciente a la belleza de la naturaleza y que 
no está constituida por proporciones/позитивний вплив, який має об’єкт внаслідок краси 
природи, яка не є такою через вдалі пропорції [3: 145].
В цьому ж словнику іспанської мови зазначається, що на відміну від лексеми hermo-
sura, belleza охоплює всі частини людського тіла та характеризує зовнішність, хоча і може 
відноситись лише до обличчя. Таким чином, belleza має більш широке коло вжитку і може 
стосуватись не лише живих істот, але також і витворів людської діяльності [3: 145].
12

Поняття beldad вживається по відношенню до жіночої краси для опису рис обличчя 
і тіла і вважається синонімом лексем belleza та hermosura. Також лексема beldad може 
використовуватись для опису предметів. Серед лексем, що вербалізують концепт краси, 
зафіксованих у іспанських лексикографічних джерелах, з’являється іменник lindeza. Лек-
сема lindeza у XVIII сторіччі не входила до списку найуживаніших слів на вербалізацію 
концепту краси. Зазначена лексема співвідноситься з матеріальною чи інтелектуальною 
красою, що ґрунтується на правильності пропорцій.
Іспанський  мистецтвознавець  середини  XVIII  сторіччя,  Ігнасіо  де  Лусан  /Ignacio 
de Luzán у своїй праці «La poética o reglas de la poesía en general, y de sus principales 
especies»/«Поетичність  або  правила  поезії  в  цілому  та  її  основних  видів»,  схиляється 
до  думки,  що  лексеми  belleza  та  dulzura  близькі  за  значенням  проте  не  повністю 
взаємозамінні, вони відрізняються за своїм семантичним наповненням та сферою вжи-
вання. Водночас Лусан ототожнює красу/belleza і правду/verdad та намагається знайти ці 
ознаки у власне притаманних характеристиках об’єкта. Він стверджує, що сама по собі 
краса має вплив на розум /razón, а не на серце чи душу, в той час, як dulzura пов’язано з 
емоціями. Dulzura – ознака об´єкта, який завдяки якій він подобається всім без вийнятку, 
ця категорія є постійною та незмінною, незалежною від суб’єкта та умов і базується на 
реакції рецепторів на природню симпатію. Лексемі belleza притаманні інші характерні 
риси, це змінна категорія. Вона не завжди має викликати насолоду, тому що має вплив 
безпосередньо на свідомість [4].
Теорію Лусана поділяє ще одним іспанський вчений, ієзуїт за релігійними переко-
наннями, який займався питаннями естетики – Антоніо Бурієлєм / Antonio Burriel. Він 
розрізняв «загальну красу» та «красу поетичну». Останню, він, в свою чергу, поділяв 
на «всесвітню або тотальну красу», співвідносячи її з усією літературною творчістю та 
на «часткову красу», що стосується думок або роздумів стосовно певного контексту чи 
окремо від нього [5: 91].
Інше  бачення  краси  знаходить  обґрунтування  в  праці  Андреса  Пікера  і  Аруфата  /
Andrés Piquer y Arrufat «Сучасна логіка або мистецтво знаходити правду та вдосконалю-
вати мислення»/«Lógica moderna, o Arte de hallar la verdad, y perfeicionar la razón», де він 
ставить питання щодо причини відмінностей смаків людей та їхнього бачення красивого 
чи потворного і бачить ці причини у свідомості людей, сформованій на певних мораль-
них  засадах.  В  основі  його  теорії  християнська  мораль,  він  визнає  лише  ті  естетичні 
аспекти краси, що базуються на релігійному підґрунті. Безумовно, сам вплив релігії в 
ХVIII ст. та її провідна позиція в житті суспільства, зумовили таку еволюцію канонів 
краси, що визначались згідно з біблійними настановами. 
В кінці ХVIII сторіччя у словнику іспанської мови Стефана Террерос і Пандо /Esteban 
de Terreros y Pando лексеми beldad, belleza, hermosura розглядалися як синоніми, а власне 
лексема hermosura в словнику вже має 5 значень: 
1) Una belleza constituida por la proporción de sus partes, que actúa agradablemente sobre 
los sentidos (especialmente la vista) /краса внаслідок правильності пропорцій, що має вплив 
на органи сприйняття (особливо візуально), тобто все те, що ми бачимо красивим;
2) Que provoca placer por su proporción, ya sea en una persona como en una cosa/ ознаки, 
які викликають насолоду, через правильність пропорцій у зовнішності людини, чи речей. 
13
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   188

Похожие:

Шевченко Издательский Дом Дмитрия Бураго Научное издание «язык и КуЛЬтура» Выпуск 11 Том Х (122) Киев 2009 iconШевченко Издательский Дом Дмитрия Бураго Научное издание «язык и КуЛЬтура» Выпуск 11 Том ХI (123) Киев 2009

Шевченко Издательский Дом Дмитрия Бураго Научное издание «язык и КуЛЬтура» Выпуск 11 Том Х (122) Киев 2009 iconТараса Шевченко Издательский Дом Дмитрия Бураго Научное издание «язык и КуЛЬтура» Выпуск 11 Том XII (124) Киев 2009
О.  П.  Воробйова;  д-р  філол.  наук,  проф.,  академік  АН  ВШ  України,  заслужений  пра

Шевченко Издательский Дом Дмитрия Бураго Научное издание «язык и КуЛЬтура» Выпуск 11 Том Х (122) Киев 2009 iconЛитературно-художественное приложение 2010
Смоленск, ул. Шевченко, 86 «Издательский дом журнала  бликуемые в журнале «Смена», 

Шевченко Издательский Дом Дмитрия Бураго Научное издание «язык и КуЛЬтура» Выпуск 11 Том Х (122) Киев 2009 iconБщество  Образ челОвека будущегО: Кого  и  Как  воспитывать в подрастающих поколениях Том 2 Киев «Издательский дом «Скиф» 2012 1 образ человека будущего
Предисловие редактора   5

Шевченко Издательский Дом Дмитрия Бураго Научное издание «язык и КуЛЬтура» Выпуск 11 Том Х (122) Киев 2009 iconИздательский Дом Ноосфера
Малькова Л. И. Воспитание в современной школе. Книга для учителя-воспитателя. М.: Педагогическое общество России, Издательский Дом...

Шевченко Издательский Дом Дмитрия Бураго Научное издание «язык и КуЛЬтура» Выпуск 11 Том Х (122) Киев 2009 iconИздательский Дом «Панорама»
...

Шевченко Издательский Дом Дмитрия Бураго Научное издание «язык и КуЛЬтура» Выпуск 11 Том Х (122) Киев 2009 icon2011  2 февраль 2011 №  издание ёфицировано Оскар Кокошка, 
«Чеховский полиграфический  «Издательский дом журнала  бликуемые в журнале «Смена», 

Шевченко Издательский Дом Дмитрия Бураго Научное издание «язык и КуЛЬтура» Выпуск 11 Том Х (122) Киев 2009 iconУчебно-методический комплекс учебной дисциплины «теория культуры»
Динамика культуры. Принципы типологии культуры. Культурогенез; культура и природа; культура и язык; культура и общество; социальное...

Шевченко Издательский Дом Дмитрия Бураго Научное издание «язык и КуЛЬтура» Выпуск 11 Том Х (122) Киев 2009 iconУчебно-методический комплекс учебной дисциплины «теория культуры»
Динамика культуры. Принципы типологии культуры. Культурогенез; культура и природа; культура и язык; культура и общество; социальное...

Шевченко Издательский Дом Дмитрия Бураго Научное издание «язык и КуЛЬтура» Выпуск 11 Том Х (122) Киев 2009 iconИздательский Дом "Любимая книга"
«Если», 1995 №03 //газета "Московские новости", Издательский Дом "Любимая книга", 1995

Разместите кнопку на своём сайте:
TopReferat


База данных защищена авторским правом ©topreferat.znate.ru 2012
обратиться к администрации
ТопРеферат
Главная страница